Воліють торгувати з Росією: Китай заважає Україні виграти війну дронів, — NYT

Українські виробники вже відчули на собі експортні обмеження, адже купувати китайські БПЛА і деталі до них стало в рази складніше, а повністю замінити їх нічим.

Китай сильно обмежив постачання українцям дронів і комплектуючих, необхідних для ефективного ведення бойових дій проти Росії. Про це пише видання New York Times, журналісти якого поспілкувалися з десятком українських виробників, пілотів та інструкторів.

Китайські компанії, такі як DJI, EHang і Autel, масово випускають дрони, дедалі збільшуючи масштаби в останні кілька років. Зараз з їхніх конвеєрів щорічно сходять мільйони цивільних БПЛА, набагато більше, ніж в інших країнах.

За даними дослідницької групи DroneAnalyst, одна тільки китайська фірма DJI утримує понад 90% глобального ринку комерційних коптерів.

У той час як Іран і Туреччина озброюють Росію і Україну відповідно великими безпілотниками військового рівня, дешеві цивільні дрони війська отримують переважно з Китаю. Ось тільки з 1 вересня китайська влада запровадила експортні обмеження, чим сильно скоротила продажі.

Як з'ясували в NYT, деякі китайські компанії продовжують торгувати з Україною, але змушені використовувати складну мережу посередників, подібно до того, як Росія обходить санкції США і Європи.

Багатьом українцям довелося випрошувати за кордоном, позичати або провозити контрабандою товари, необхідні для поповнення втрат БПЛА. Україна конкурує з РФ за купівлю дронів типу FPV (First Perspn View) у фірм з Китаю, які готові продавати їх безпосередньо.

Росіянам часто віддають перевагу, оскільки вони готові більше платити і замовляти більші партії. Крім того, китайцям політично вигідніше торгувати саме з Росією.

За даними аналітиків з Королівського інституту об'єднаних служб (Велика Британія) Україна втрачає в середньому 10 тисяч дронів на місяць. Багато хто побоюється, що нові правила Китаю можуть ще сильніше ускладнити життя українським виробникам перед найближчою зимою.

Обмеження з боку Китаю дають Росії перевагу в гонці озброєнь. Згідно з митними даними, із січня по червень 2023 року китайські компанії безпосередньо поставили в Україну дронів на суму понад $200 000, за той самий період росіяни отримали безпілотників щонайменше на $14,5 млн.

Більшу частину БПЛА і деталей до них українські волонтери закуповували у європейських посередників. "Навіть якщо ви бачите на компоненті маркування на кшталт "Америка" або "Австралія", він, як і раніше, повністю виробляється в Китаї.

Створити щось, що могло б ефективно замінити Китай, практично неможливо", — розповів Олексій Колесник, засновник підприємства Reactive Drone, яке виробляє безпілотники в Дніпрі.

Бізнесмен поділився, що його компанія досі отримує деталі завдяки особистим зв'язкам із китайськими заводами, адже ще до війни виробляв сільськогосподарські дрони.

Лише одного разу виникла проблема: відеоролик із його БПЛА помітили чиновники з Китаю, після чого фірма-партнер публічно припинила співпрацю.

Наразі Олексій Колесник припускає, що нові експортні правила можуть ускладнити закупівлю українцями камер нічного бачення, необхідних для складання нових безпілотників, здатних атакувати росіян у темряві.

Керівник проєкту "Дрони Перемоги" Марія Берлінська поділилася, що українським волонтерам доводиться вибудовувати дедалі складніші ланцюжки постачання. Через це війна перетворилася на "технологічний марафон", і тільки перемога в ньому допоможе виграти.

"Ми повинні переконати китайські заводи допомогти нам із компонентами, тому що вони не раді нам допомогти", — заявила Марія.

Утім, деякі виробники знайшли заміну деяким китайським запчастинам за кордоном, наприклад, у США, Європі, Тайвані, хоча коштують вони набагато дорожче.

Київська Ukrspecsystems, що випускає розвідувальні дрони, розповіла журналістам, що вже практично не користуються деталями з Китаю, але відчувають, як країна навмисно затримує будь-які постачання в Україну.

Раніше Фокус опублікував інтерв'ю із засновником української компанії AirUnit Андрієм Штепою. Він пояснив, що спочатку Китай пропонує низькі ціни порівняно із Заходом через дешеву робочу силу.