Ядерний "Буревестник": як Путін показав світові зброю, яку буквально ніхто не бачив

Після заяви про нібито успішне випробування ракети "Буревестник" із ядерним двигуном, експерти поставили під сумнів сам факт запуску: західні спостерігачі не зафіксували жодного пуску, а відео, показане ростелебаченням, виявилося суперечливим.

Фокус розібрався, чи справді ця зброя може змінити баланс сил, чи це лише пропагандистський феєрверк Кремля. Володимир Путін 26 жовтня оголосив про успішне випробування ракети "Буревестник" із ядерним двигуном.

Російські пропагандистські ЗМІ, зокрема телеканал "Россия-1", показали сюжет про завантаження ймовірної ракети на бомбардувальник Ту-95МС на аеродромі "Украинка" в Амурській області.

Водночас повідомлення про запуск із Нової Землі, де, за даними росЗМІ, мали відбуватися випробування, викликали сумніви через невідповідність дат і локацій. Західні спостерігачі не зафіксували пусків на Новій Землі, що ставить під сумнів правдивість заяв Кремля.

OSINT-аналітики, посилаючись на допис "Агентство. Новости" від 27 жовтня, звернули увагу на неузгодженість у сюжеті "Россия-1" У відео об'єкт, який завантажували на Ту-95МС, був прихований тканиною, що не дозволяє точно ідентифікувати його як "Буревестник".

Аналітики припускають, що ракета може запускатися з літаків, а не з наземних установок, що змінює уявлення про її тактичне застосування. Проте ні Міноборони РФ, ні OSINT-джерела не підтвердили цієї інформації.

Заяви Путіна викликали реакцію президента США Дональда Трампа, який закликав Кремль зосередитися на завершенні війни в Україні, а не на демонстрації ядерних озброєнь.

Трамп нагадав про перевагу американських сил, зокрема атомні підводні човни, здатні швидко відповісти на загрози.

Аналітик Брендон Вайхерт підкреслив, що "Буревестник" та американський проєкт "Плутон" мають спільні проблеми: ядерні двигуни створюють значні технологічні та екологічні ризики, що знижує їхню практичну цінність.

"Буревестник" — крилата ракета з ядерним двигуном, довжиною 9-12 м, вагою, що перевищує 2,5 т, і швидкістю 700–900 км/год. Її конструкція ускладнює розміщення на Ту-95МС, який здатен нести до 20 тонн озброєння.

За даними The Times of India, особливості крил ракети створюють труднощі для інтеграції. Якщо запуск відбувався з Амурської області, відстань до США становить близько 4300 км, до України — 6000 км, що робить її більш орієнтованою на глобальні, а не регіональні цілі.

За словами авіаційного експерта Костянтина Криволапа, президент Росії амагається посилити напругу, використовуючи риторику ядерної загрози, щоб залякати міжнародну спільноту.

Натомість як зазначає експерт, Дональд Трамп, виступає за стримування ескалації, нагадуючи про військовий потенціал США, зокрема ядерні підводні човни та крилаті ракети "Томагавк".

Криволап підкреслює, що стан ядерних сил Росії є незадовільним, що підтверджується даними міжнародних інспекцій. "Ядерна зброя РФ втратила свою психологічну ефективність як засіб залякування.

У спробах відновити страх перед російською міццю Путін вдається до просування нових озброєнь, таких як ракета "Орешник" та крилата ракета з ядерним двигуном "Буревестник". Проте, ці розробки не справляють очікуваного ефекту на міжнародну арену", — наголошує Фокусу експерт.

Криволап також звертає увагу на те, що спроби Путіна залякати світ новими видами озброєнь є частиною ширшої стратегії ескалації, спрямованої на компенсацію слабкості російських збройних сил.

Водночас США, за його словами, мають чітке розуміння реального стану російського ядерного арсеналу, що дозволяє їм зберігати стратегічну перевагу.

Американські інспекції та розвідувальні дані підтверджують обмежені можливості РФ у цій сфері, що знижує ефективність ядерного шантажу Кремля.

Експерт вважає, що "Буревестник" навряд чи буде застосований проти України через його технологічну застарілість і низьку ефективність. Ця зброя, за його словами, має вік понад 50 років, подібно до застарілих міжконтинентальних бомбардувальників.

"Найімовірніше, Росія може спробувати продемонструвати її можливості в ізольованому регіоні, наприклад, в Арктиці, для створення пропагандистського ефекту, а не для реального бойового застосування.

Використання такої зброї проти України є малоймовірним, тому не варто піддаватися паніці через ці погрози", — вважає Криволап. Нагадаємо, 34 роки тому Україна відмовилася від третього за потужністю ядерного арсеналу, обравши шлях миру та довіри до міжнародних гарантій.

Нині, на тлі агресії РФ, постає питання: чи не була ця відмова помилкою? Фокус проаналізував, чи може Україна відновити ядерний потенціал, які ресурси для цього потрібні та які наслідки це матиме для держави в умовах сучасних геополітичних викликів.

Також Фокус писав, що РФ повертається до технологій Другої світової, встановлюючи аеростатні загородження — повітряні кулі з сітками — для захисту від українських безпілотників. Цей архаїчний метод має зупиняти сучасні дрони, однак його ефективність викликає сумніви.