Москва під ударом: як українські дрони обходять "непробивну" російську ППО

Фокус з'ясував, що попри гучні заяви Кремля про "непробивну" ППО, регулярні влучання у столичному регіоні свідчать: російська система оборони не здатна ефективно реагувати на сучасні технологічні виклики війни. Увечері 26 жовтня Москву атакували безпілотники.

За даними російських ЗМІ, посилаючись на мера Сергія Собяніна, ППО нібито збила шість БПЛА на підльоті до столиці РФ. Вибухи лунали в Дубно, де розташований ключовий ядерний дослідницький центр, Новій Москві та Комунарці.

Telegram-канали поширюють відео з димом і звуками вибухів, вказуючи на можливі влучання. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко підтвердив атаку, не розкриваючи деталей. Поява мобільно-вогневих груп біля Кремля свідчить про посилення оборонних заходів.

Цей інцидент підкреслює вразливість російської столиці до повітряних атак і зростання технологічної війни.

За останні два місяці навколо Москви створено новий периметр протиповітряної оборони, що включає 21 позицію на відстані до 50 км від міста, з яких 80% розташовані на південному напрямку.

OSINT-аналітики зазначають, що до системи входять зенітно-ракетні комплекси "Панцирь", С-300, С-400, радари та системи радіоелектронної боротьби. Комплекси регулярно переміщують між позиціями для забезпечення мобільності та готовності.

Найбільше зросла кількість систем "Панцирь", що відображає підготовку до відбиття атак БПЛА. Окремий периметр ППО створено навколо резиденції Путіна у Валдайському районі, де розміщено 13 позицій "Панцирь", одну С-400 та радар.

За даними видання Blik, розбудова ППО пов'язана з частими атаками українських дронів, які уражають об'єкти вглибині РФ.

Попри наявність сучасних комплексів, західні експерти вказують на вразливість російської ППО до низьковисотних БПЛА, що свідчить про обмежену ефективність системи проти сучасних загроз.

За словами військового експерта Павла Нарожного, схеми розташування ППО, які з'являються у відкритих джерелах, не можна вважати достовірними, оскільки вони не є офіційними документами, а можуть бути лише чиїмись припущеннями.

Крім того, системи ППО, такі як С-300 чи С-400, є мобільними й можуть швидко переміщатися між позиціями, що ускладнює оцінку їхнього актуального розташування та ефективності.

"Для об'єктивної оцінки ефективності московської ППО необхідна детальна статистика, наприклад, скільки дронів, ракет чи літаків було запущено і скільки з них досягло цілі. Таких даних у відкритих джерелах немає.

Проте, якщо дивитися на повідомлення російської сторони, що нібито з 34 безпілотників щонайменше 3-4 досягли центру Москви — це свідчить про відсутність 100% покриття та щільності ППО, що не дозволяє ефективно перехоплювати всі цілі", — зазначає Фокусу експерт.

Крім того, Нарожний звернув увагу на використання росіянами мобільних вогневих груп для боротьби з дронами.

Їхня активність, за його словами, вказує на недовіру до основних зенітно-ракетних комплексів, таких як "Панцирь", С-300 чи С-400, які, попри гучні заяви, не здатні повністю нейтралізувати загрозу безпілотників.

Наявність таких груп підкреслює слабкі місця ППО, яка не може гарантувати повний захист навіть ключових об'єктів столиці РФ.

Експерт також зазначив, що сучасні українські безпілотники, які активно застосовуються для ударів по російській території, становлять серйозний виклик для російської оборони.

Відсутність повної ефективності ППО Москви, за його оцінкою, є результатом як технологічних обмежень, так і тактичних прорахунків.

Це підтверджується регулярними повідомленнями про успішні атаки дронів, які долають значні відстані та досягають цілей у глибині Росії, включаючи стратегічно важливі об'єкти.

На завершення Нарожний підкреслив, що поточна ситуація з ППО Москви свідчить про її недостатню адаптованість до сучасних викликів, зокрема до низьковисотних і маневрених безпілотників.

Це створює можливості для подальшого розвитку тактики застосування дронів, що може ще більше ускладнити оборону російської столиці.

Нагадаємо, що РФ повертається до технологій Другої світової, встановлюючи аеростатні загородження — повітряні кулі з сітками — для захисту від українських безпілотників. Цей архаїчний метод має зупиняти сучасні дрони, однак його ефективність викликає сумніви.

Також Фокус писав, що у ніч на 27 жовтня Міноборони РФ повідомило про атаку 193 українських безпілотників. Найбільше БПЛА зафіксовано на шляху до Москви, де нарахували 34 дрони. Атака загрожувала 13 регіонам європейської частини Росії.