Знайти поплічників агресора. Як і чому компанії стають міжнародними спонсорами війни

"Багато представників західної бізнес- та політичної еліти вийшли з бордів російських компаній після вторгнення РФ в Україну.

Проте є іноземці, які продовжують працювати у РФ як СЕО, члени бордів або представники менеджменту, забезпечуючи надходження до російського бюджету, який використовується для фінансування війни".

Думка Активна політика України щодо застосування санкцій досягла своїх найбільших показників ще у 2021 році. Санкції масово застосовувались чи не щотижня. Як відповідь на агресію РФ, така політика держави стала ще більш жорсткою.

До початку великої війни на сайті РНБО функціонував у пілотній версії реєстр санкцій, які застосовувала Україна. Однак, після початку повномасштабного вторгнення доступ до нього заблокували.

Але для суб’єктів реалізації санкцій (банки, нотаріуси тощо), відповідального бізнесу, який хоче відмежуватись від проблемних контрагентів, наших іноземних партнерів питання доступу до консолідованого санкційного списку стояло гостро.

Це стало однією з причин запуску порталу "Війна та Санкції" від Національного агентства з питань запобігання корупції.

Основна мета порталу – поінформувати іноземні уряди та громадян про вже запроваджені обмеження, залучити громадськість до глобальної кампанії із розширення таких списків до осіб, які підтримують війнуфінансово та інформаційно.

Також вже запущено в роботу Державний реєстр санкцій, який законодавець передбачив минулого року.

Загалом функціонування цих систем спрямоване на забезпечення ефективної реалізації вже введених обмежень та застосування нових санкцій для позбавлення держави-агресора економічної бази для ведення війни в Україні.

Його мета – збір та відображення інформації про усіх осіб, до яких Україна застосувала санкції (як персональні, так і секторальні).

До Реєстру вноситься інформація про: Наразі у Реєстрі міститься інформація про 10 084 фізичних осіб та 7 117 юридичних осіб, які вважаються підсанкційними. Запуск Реєстру суттєво спрощує доступ до інформації про тих, до кого Україна застосувала обмеження.

Полегшується робота суб’єктів, які відповідальні за їх реалізацію: банки, інші суб’єкти фінансового моніторингу, нотаріуси тощо.

На порталі НАЗК діють чотири санкційні реєстри: До запуску Держреєстру санкцій, цей список НАЗК був єдиним джерелом консолідованої інформації про підсанкційних осіб. При цьому, початок його функціонування зовсім не знецінює список НАЗК.

Агентство консолідує інформацію про застосування санкцій не лише Україною, а й іншими державами – ЄС, Велика Британія, США, Канада, Швейцарія, Австралія, Японія, Нова Зеландія. Це дає можливість встановити підсанкційних осіб та уникнути ризиків співпраці з ними.

Роль НАЗК в ідентифікації кандидатів на санкції передбачена в Дорожній карті індивідуальних санкцій, розроблений Міжнародною санкційною групою Єрмака-Макфола. НАЗК ідентифікує осіб – пособників держави-агресора, до яких з тих чи інших підстав ще не застосовано санкції.

Списки кандидатів на санкції надсилаються не лише до суб’єктів застосування санкцій в Україні, а й до Міністерства закордонних справ.

Таким чином, потрапляння в даний список може мати наслідком не лише застосування санкцій Україною, а й іноземними державами санкційної коаліції.

За даними НАЗК, на початок повномасштабного вторгнення у російських компаніях працювало 350 іноземців із 46 держав Багато представників західної бізнес- та політичної еліти вийшли з бордів російських компаній після вторгнення РФ в Україну.

Проте є іноземці, які продовжують працювати у РФ, як СЕО, члени бордів або представники менеджменту, забезпечуючи надходження до російського бюджету, який використовується для фінансування війни.

Мета списку – зменшити кількість іноземців у керівних органах найбільших російських компаній, завдати репутаційного удару, аби вони залишили свої посади та не працювали на державу-агресора.

Так, за даними НАЗК, на початок повномасштабного вторгнення у російських компаніях працювало 350 іноземців із 46 держав. Найбільше громадян було з таких країн: Потрапляння у список НАЗК "Іноземці в російських компанія" завдає репутаційної шкоди.

Як наслідок – іноземці звільняються з посад в російських компаніях. Для прикладу, результатом діяльності НАЗК стала відставка іноземців, які займали посади в таких відомих російських компаніях як Мвідео, Поліметал, Совкомбанк, МТІ Банк, Росбанк, Л'ОРЕАЛЬ та інші.

Міжнародні спонсори війни – потужний репутаційний інструментдля забезпечення виходу міжнародного бізнесу з Росії. Формальних критеріїв для включення компанії до міжнародних спонсорів війни немає.

На практиці використовуються такі: Віднесення компанії до Міжнародних спонсорів війни спричиняє істотні репутаційні наслідки. Так, компанії, додані до цього списку, вносяться до бази даних World-Check з метою захисту фінансового сектору від спонсорів російської війни.

Результати функціонування списку: Отже, незважаючи на те, що потрапляння в списки НАЗК не має прямих юридичних наслідків, репутаційні втрати для осіб є суттєвими. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції.