Освітня катастрофа в Україні: як війна й бюрократія виганяють педагогів зі шкіл

Фокус з'ясував, чому молодь не хоче викладати, як учителі витримують стрес і чи зможуть заплановані урядом підвищення зарплат зупинити відтік кадрів. В Україні вже другий рік поспіль фіксується гострий дефіцит педагогічних кадрів за ключовими предметами.

Найбільше вакансій припадає на вчителів англійської мови — понад 267 ставок на кінець навчального року, інформатики — близько 149 та математики — майже 131.

Нестача торкається й інших дисциплін: українська мова та література — близько 112 вакансій, фізична культура — 100, історія — 73, фізика — 69.

Минулого року ситуація була аналогічною: міністр Оксен Лісовий наголошував на загальнонаціональному браку фахівців з англійської, інформатики та математики. Експерти прогнозують погіршення ситуації в Україні: до 2030 року понад 40% вчителів можуть залишити професію.

Головна причина — системна зневага до розумової праці, що охоплює не лише педагогів, а й лікарів, учених та інших інтелектуалів. Низькі зарплати, бюрократія, стрес і відсутність престижу відлякують молодь.

Без термінових реформ — підвищення оплаті, зменшення навантаження, мотиваційних програм — освіта ризикує дійти до колапсу.

Експерт по освіті Українського інституту майбутнього Микола Скиба зазначає, що кадрова криза в українській освіті триває понад 10 років і загострилася з початком повномасштабного вторгнення.

Виїзд частини населення за кордон зменшив набір до педагогічних вишів, а випускники цих закладів часто обирають роботу в школах лише як запасний варіант, якщо не знаходять місце в офісах чи компаніях.

В Україні дефіцит вчителів посилюється міксом, що складається зі стресу, низькими доходами та надмірними вимогами до спеціалістів. Реформа освіти, започаткована 2018 року, приносить точкові зміни — оновлення програм, дизайну шкіл, документообігу.

Але при цьому вона додає навантаження для вчителів, що викликає у них додатковий стрес. Такі зміни, на думку Скиби, покликані відсіяти тих, кому освіта не до душі, але на практиці часто йдуть амбітні та талановиті, не витримуючи потрійного тиску.

Причини комплексу проблем, за словами Скиби, коріняться в низькій заробітній платі, яка в рейтингу індустрій посідає останні позиції, порівняно з середнім рівнем по ринку. Також освіта завжди стресове поле для людини.

Це постійна взаємодія з учнями, публічність, тиск від токсичного стилю керівництва директорів чи застарілих підходів. Також додається бюрократія — журнали, зошити, паперова робота, яка за опитуваннями стоїть на першому місці серед причин звільнень учителів.

Далі йдуть зарплата, престиж професії та інші фактори. Ці сигнали, додає експерт, вимагають системної роботи, адже проблема накопичувалася роками.

"Ситуація не унікальна для України: в країнах ЄС професія освітянина також не в топі за оплатою та престижем, але там діють мінімальні стандарти зарплат, що утримують пристойний рівень життя вчителів.

У лідерах за рейтингами освіти є скандинавські країни — Фінляндія, Швеція. Там ще працює повага до педагога як до вихователя наступного покоління та до людини, що постійно навчається і навчає інших.

У цих країнах вчителями йдуть працювати фанати розвитку, де професія стає платформою для самореалізації. Для них працюють курси підвищення кваліфікації, що приваблює багато молодих людей", — підкреслює Фокусу експерт.

За словами Скиби, для розв'язання проблеми, по-перше, треба звернути увагу на психологічний стан вчителів. Зокрема необхідно підтримувати їх ментальне самопочуття, зважаючи на їх велике навантаження.

Також експерт закликає для здійснення точкових реформ в освіті, а саме зменшення бюрократії через диджиталізацію. Електронні журнали та автоматизовані звіти звільнять час для творчості вчителів.

Нагадаємо, що уряд України затвердив проєкт Державного бюджету на 2026 рік, передбачивши на освіту рекордні видатки — понад 265 млрд гривень, що на 66,5 млрд більше, порівняно з минулим роком. Зокрема, у проєкті бюджету закладено суттєве підвищення зарплат педагогів.

Як повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко, вчителі отримають загалом на 50% більше впродовж року: підвищення відбудеться поетапно — на 30% з 1 січня та додатково на 20%.