"Повний захист усіх об'єктів — наївна думка": як Росія веде війну проти українських ТЕЦ

 Фокус розібрався, чому удари стають прицільнішими та що може врятувати енергосистему від нового колапсу. За останні сім днів Росія тричі організувала масовані атаки на об'єкти газової інфраструктури групи "Нафтогаз".

В ніч на 15 жовтня під вогнем опинилася одна з теплоелектроцентралей компанії, що є ключовим елементом енергосистеми.

Раніше протягом тижня ворог обстрілював газовидобувні підприємства на Харківщині, а також проводив прицільні удари по стратегічно важливих об'єктах Сумської та Чернігівської областей. Ці напади мали на меті паралізувати роботу цивільної інфраструктури.

Як заявив голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький, жоден з пошкоджених об'єктів не пов'язаний з військовими цілями.

Це свідомі акти терору від російських терористів, спрямовані на те, щоб лишити українців без газу, опалення та світла саме взимку, викликавши хаос і страждання. До цього російські війська в ніч на 3 жовтня здійснили атаку на газові об'єкти "Нафтогазу".

РФ запустила по газовим родовищам Харківської й Полтавської областей 35 ракет та 60 дронів. Частину загроз вдалося збити, але значна кількість об'єктів пошкоджена, частина руйнувань критична.

Ліквідація наслідків триває, компанія співпрацює з партнерами для оперативного відновлення. ДТЕК підтвердив атаку, через це було зупинено роботу кількох газовидобувних об'єктів у Полтавщині.

Також уламки російської ракети пошкодили приватний будинок у Полтавській громаді. Виконавчий директор Асоціації "Енергоефективні Міста України" Святослав Павлюк зазначає, що через атаки РФ на енергооб'єкти на рівні споживачів помітний загальний дефіцит енергії.

За словами Павлюка, Росія за останні роки наростила виробництво дронів і ракет, збільшивши й обсяги атак.

Враховуючи посилений захист українських енергооб'єктів "Укренерго", на його думку, ворог перейшов до бомбардувань розподільчих мереж обласного рівня, "Укрзалізниці" та інших. "Масштаб атак російських дронів та ракет зріс порівняно з попередніми роками.

Російська тактика нападів на енергооб'єкти еволюціонує. Тепер російські дрони атакують підстанції вертикально зверху з різними типами боєприпасів, серед яких є кластерні, що ускладнює відновлення.

Через це саперам доводиться спочатку знешкоджувати нерозірвані снаряди, затримуючи роботу енергетиків по відновленню об'єктів. Зважаючи на продовження війни, подібні атаки з боку Росії триватимуть, а отже перебої неминучі", — каже Фокусу експерт.

На думку Павлюка, якість енергопостачання залежить від кількості та тривалості відключень. Кількість відключень визначається можливостями ППО збивати загрози, тривалість відключень — швидкістю відновлення енергетиками.

Наразі українська ППО страждає від браку ракет, а фахівці відновлюють систему четверту зиму поспіль, спираючись на запаси обладнання, допомогу енергетичного співтовариства та партнерів, включно з Японією й Азербайджаном.

Також експерт додає, що нещодавно атаки поширилися на газову інфраструктуру. Розподілена генерація на газопоршневих машинах залежить від газопостачання, якого бракує через недостатні запаси та удари по об'єктах транспортування.

Це загрожує проблемами в містах і теплокомуненерго. Ця зима стане першою, коли понад половина газу імпортуватиметься за ціною до 500 доларів за тисячу кубометрів, плюс транспортування та ПДВ. Різниця між субсидованою ціною та ринковою ляже тягарем на бюджет.

За словами Павлюка, захист великих об'єктів "Укренерго", яких налічується близько сотні, намагаються забезпечувати за допомогою бетонних блоків, сендбегів, пікбегів та бетонних укриттів для трансформаторів.

"Такі заходи ефективні проти уламків чи вибухів поблизу, зменшуючи шкоду ключовим елементам підстанцій. Однак вони не витримують прямого влучання ракети, особливо балістичної. Наприклад, у Запоріжжі кілька ракет влучили в одну точку, пробиваючи навіть глибокі бункери.

Повний захист усіх об'єктів неможливий і доволі наївна думка про це", — підкреслює експерт. Крім пасивного захисту експерт радить збільшувати кількість ППО, зокрема через залучення західних партнерів.

Також Павлюк рекомендує впровадити економічні стимули для виробників газу на біомасі. Зокрема уряд міг би зрівняти права теплопостачальників на газі та на місцевій біомасі.

Газ субсидований для населення за фіксованою низькою ціною, значно нижчою за ринкову вартість твердого палива. У дефіциті електроенергії біомасу експортують замість використання в місцевих котельнях, які стоять нерентабельними.

Штучно здешевлений газ руйнує економіку локального палива. "Потрібен перехід від субсидування газу до субсидування кінцевої гігакалорії тепла. Тоді виробники на біомасі уникнуть ризиків розтрати через невідповідність тарифів і цін на паливо.

Якщо компенсація різниці в тарифах дістанеться лише газовим теплопостачальникам, виникає неконкурентність.

Робота на місцевому біопаливі може зняти пікові навантаження енергосистеми, підвищить безпеку, залишить кошти в Україні замість витрат на імпорт газу", — зазначає експерт.

Нагадаємо, 13 жовтня президент України Володимир Зеленський попереджав про проблеми з електрикою через удари росіян. Він говорив, що за один-два російські обстріли Україні може знадобитися імпорт електроенергії.

Після комбінованого удару в ніч на 10 жовтня в Україні почали запроваджувати графіки відключення світла. Зокрема аварійні відключення застосовували в Києві, Київській, Сумській, Харківській, Полтавській, Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях.