У РФ немає армії для війни з НАТО: чому страхи про Третю світову війну значно перебільшені

На жаль, коли ми говоримо про майбутні переговори, то маємо памʼятати, що віртуальна і, як на мене, майже нереальна в середньостроковій перспективі Третя світова стає реальною частиною майбутніх домовленостей (або недомовленостей) щодо України.

Два російські суховантажі, які мали вивозити обладнання з Сирії, зламалися десь у Середземному морі, а один із них затонув. І тепер росіяни терміново шукають їм заміну.

Звичайно, нам приємно цим зловтішатися, але є ще один важливий аспект: цей дрібний по своїй суті інцидент є таким собі лакмусовим папірцем готовності Росії до Третьої світової, якою нас лякають зусібіч.

Але ані зараз, ані через 5 років після перепочинку, ні Путін, ні той, хто прийде йому на зміну, не будуть готові воювати з НАТО. Просто, щоб усі розуміли: Росія готувалася до сьогоднішніх бойових дій 14 років (із 2008-го, після війни в Грузії).

Тому коли хтось каже, що перепочинок у 4-5 років поверне Росіі могутність — це міф. За нинішнього фінансового стану РФ, відсутності технологій і провалів у літако- та суднобудівництві Росія не може стати країною, яка буде драйвером Третьої світової.

Єдине, що може робити Росія, — це гадити. Зрештою, це те, що вона досі відносно успішно робила. Проте й тут не все так просто.

Якщо зараз колективному Заходу вдасться зламати хребет Ірану (а він виявився значно слабшим, ніж це здавалося до 2022 року), у Росії залишиться лише один воєнний союзник — КНДР.

Китай і надалі гратиме у свою гру, де війна та воєнні дії будуть залишатися останніми козирями, які краще не використовувати. Та й КНДР завжди грала в гру: дайте більше грошей.

Є ще один важливий аспект, який не враховується зараз: поки що наша війна для росіян — це все ще не екзистенційна війна, попри всі старання пропаганди. Ця війна, передусім, про гроші. Третя світова буде війною без грошей і за ідею.

А для цього потрібно сильно змінити армію, яка звикла заробляти на війні. Якщо коротко, ми маємо розуміти кілька важливих моментів: Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції.