Зброя, якої немає: як російські військові обдурили Путіна і самих себе

"Чим більше читаю російських військових робіт і статей, написаних до 24 лютого 2022-го року, — тим зрозумілішою стає сучасна картина того, що відбувається. Росіяни жили у вигаданому світі". Думка.

Чим більше читаю російських військових робіт і статей, написаних до 24 лютого 2022-го року — тим зрозумілішою стає сучасна картина того, що відбувається. Росіяни жили у вигаданому світі.

Ось, наприклад, зараз розбираю новий текст від 19-го року, написаний не з метою пропаганди: це закрите чтиво від військових — для військових.

Здавалося б, там все має бути виважено та критично, а ні — таке відчуття, що вони текст для Скабєєвої готували, а не для внутрішнього користування ЗС РФ.

Згадуючи сучасні американські доктрини (залишимо за дужками той факт, що вони описують схему конвенційної війни РФ проти США на рівних, а не асиметричних умовах), російські офіцери дають свої рецепти протидії цим доктринам і на повному серйозі відштовхуються в них від нібито наявності в Росії гіперзвукової зброї.

Це вони про "Кинжал". Тобто вони не пишуть про нього, як про звичайний "Іскандер", тільки повітряного запуску, а саме — як про гіперзвукову зброю (!) Для тих, хто в танку: "Кинжал" не є гіперзвуковою зброєю.

Ну, тобто технічно він долає гіперзвук, але його долає взагалі будь-яка балістична ракета. Німецька допотопна Фау-2 за такого підходу — теж "гіперзвуковий ракетний комплекс".

Незрозуміло тоді, чого це американці та китайці так давно б'ються над цим новим видом озброєння з дуже сумнівними чи обмеженими успіхами. Його ж німці вигадали вже майже сто років тому. То був сарказм, так.

Тобто російські військові мали розуміти: те, що "Кинжал" обізвали гіперзвуковим комплексом, — це пропагандистський хід, до реальності він не має жодного стосунку. Все одно ваші публікації закриті, і ви це пишите від своїх — своїм. А ні — вони реально вірили в це марення.

Або начальство вимагало вірити. Підсумок: ви будуєте доктрини, виходячи з видів озброєнь, яких у вас немає. Це може бути будь-що, але це не підготовка до війни.

Якщо почитати військові тексти США чи Ізраїлю, то там завжди все зводиться до такого: І такий підхід правильний, тому що військові завжди повинні відштовхуватися від найгіршого сценарію, а не від бажаного чи найоптимістичнішого.