Чому Путін тягне з анексією окупованих територій і чи може він дати задню

Ми з України Раніше оголошували, що практично моментально, тобто 29 вересня, буде засідання Радфеду та Держдуми за результатами псевдореферендуму, а 30 вересня виступить Путін, урочисто повідомивши росіян про появу нових територій, про "приростання земель росіян".

Той був сценарій. А тут раптом одразу з кількох офіційних джерел з'явилися повідомлення, що жодних засідань Радфеду цього тижня не планується. Ймовірно, вона збереться аж 4 жовтня. Спочатку про це заявив сенатор Клішас, а після цього підтвердила голова Радфеду Матвієнко.

І це в той час, коли "лідери" недореспублік рвуться до Москви за підтвердженням їх повноважень уже як російських держчиновників, а не місцевих гауляйтерів. Взагалі офіційно Російська Федерація дуже розмито говорить про це визнання.

Таке враження, що у процесі змінилася концепція. На сайтах Кремля новин, які б підтвердили це "звільнення", поки немає.

Але виглядає так, що Путін вже не впевнений, чи стане офіційна анексія саме зараз найкращим для нього варіантом, чи потрібно почекати, чи взагалі скасувати її.

Можливо, це пов'язано з навмисним припиненням (через вибух аналога близько 100 кг динаміту, як заявили норвезькі фахівці) роботи "Північного потоку 2". Диверсія чи ні, аварія чи ні — не має значення.

З цього моменту російський газ через "ПП 1" та "ПП 2" поставлятися до Європи не може. Ймовірно, це є частиною відповіді Заходу на референдуми. Плюс, звісно, відкриття Балтійського газопроводу із заявами Польщі, що після цього Росія втратила можливості для газового шантажу.

Мовляв, ми можемо не нагнітати ядерні погрози, а просто відрубати вам можливість тримати Європу в газовій залежності. І все. Путін цілком міг замислитись, чи варте воно того і що буде наступним. Тож цілком імовірно, що Путін дає задню. Або для чогось наводить туману.

Третій варіант: він просто не знає, що робити і в паніці. Тому, що все виглядало так: раптова часткова мобілізація, раптово організовані за відмашкою Путіна референдуми з намальованим потрібним результатом — і все квапливо, бо треба було бігти.

А тепер раптом виявляється, що поспіх був не такий потрібний — якщо розгляд відсунули орієнтовно на 4 жовтня.

І останній варіант: можливо, просто змінять "підсумковий папірець" за голосуванням: замість намальованих умовних "97% за" намалюють умовні "33% за" — і публічно зітхнуть "ну що ж, ми поважаємо волю місцевих жителів, не будуть вони Росією ".