Російські еліти все підлаштують заради миру із Заходом: як іноземні ЗМІ бачать арешт Путіна

Минуло 10 днів з того часу, як Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна, звинувативши його у скоєнні воєнних злочинів під час повномасштабного вторгнення в Україну.

З того часу у низці ЗМІ з'явилися припущення про те, як може відбуватися арешт диктатора і чи відбудеться він взагалі. Фокус зібрав найцікавіші думки світової преси та різних експертів із цього приводу.

27 березня американський журнал Newsweek опублікував статтю з думками, як може виглядати арешт Володимира Путіна.

Влад Міхненко, експерт із посткомуністичної трансформації Східної Європи та колишнього Радянського Союзу в Оксфордському університеті, сказав Newsweek, що, на його думку, Путіна можуть заарештувати та віддати під суд у Гаазі, якщо його усунуть від влади, або якщо російські еліти підлаштують його арешт, щоб усунути від влади.

"Оскільки Кремль, по-перше, параноїдально боїться за безпеку Путіна, а по-друге, вважає, що США керують світом, Путін не ступить на територію держави-члена МКС, щоб не зганьбитися.

Можна легко придумати заміну, яка навіть пообіцяє "помститися" за загибель дорогого лідера, але тільки для показухи", — сказав Міхненко.

Борис Бондарєв, колишній російський дипломат, який минулого року публічно пішов у відставку через вторгнення в Україну, також сказав Newsweek минулого місяця, що Путіна можна замінити, і що він може бути змушений піти у відставку, якщо програє свою війну проти України.

"Путіна можна замінити. Він не супергерой. У нього немає ніяких надздібностей. Він звичайний диктатор", — сказав Бондарєв.

Міхненко провів порівняння зі Слободаном Мілошевичем, якому в 1999 році було висунуто обвинувачення попередником МКС — Міжнародним кримінальним трибуналом щодо колишньої Югославії.

"Після втрати влади у себе вдома новий сербський лідер, щоб відновити відносини із Заходом, передав Мілошевича трибуналу в Гаазі", — сказав Міхненко. "Я думаю, що постпутінські лідери можуть провернути той самий трюк, щоб відновити відносини із Заходом".

Однак за такого сценарію Путін може навіть не доїхати до Гааги, вважає експерт.

"З огляду на великі зв'язки Путіна в Європі і те, що він потенційно може розповісти суддям про корупцію і сумнівні угоди між Москвою і великими західними столицями, у них буде багато стимулів змусити його замовкнути до Гааги", — сказав Міхненко.

Крім ризику передачі Путіна російською елітою, він може зіткнутися з неприємностями, просто відвідуючи інші країни, навіть якщо вони дружні до російського режиму і не домагаються його арешту, як у випадку з Мілошевичем.

Дедалі частіше обговорюється питання про те, чи може Путін бути заарештований у серпні 2023 року під час очікуваної поїздки на саміт країн БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка) у серпні цього року в ПАР, яка також зобов'язана виконати ордер.

22 березня південноафриканське видання IOL писало про те, що Африканський національний конгрес (АНК, одна з правлячих партій) відмовився говорити про те, чи діятиме уряд відповідно до Міжнародного кримінального суду, щоб заарештувати президента Росії Володимира Путіна, якщо він прибуде до країни.

26 березня генсек Південноафриканської комуністичної партії (входить до тристороннього правлячого союзу) Соллі Мапайла висловився з приводу виданого МКС ордера на арешт президента Росії Володимира Путіна.

За його словами, він не має обов'язкової сили для Південної Африки. Також він додав, що партія вітатиме Путіна, коли він відвідає країну.

27 березня Herald LIVE писало, що АНК у Східній Капській провінції оголосив, що він проти того, щоб ПАР заарештувала президента Росії Володимира Путіна, якщо він відвідає країну для участі у саміті БРІКС у серпні.

Про це заявив прем'єр-міністр Оскар Мабуяне на засіданні провінційного виконавчого комітету партії в Мбізані.

Варто зазначити, що кілька років тому уряд ПАР зазнав нападок і звернувся до суду за відмову заарештувати колишнього лідера Судану Омара аль-Башира після того, як йому було висунуто звинувачення МКС.

27 березня The Japan Times припустило, що є лише два сценарії, за яких на Путіна вдягнуть кайданки: повна поразка Росії, унаслідок якої Путіна захоплять переможці (Нюрнберзький варіант), і внутрішній переворот, що призведе до передання Путіна його наступникам, як у випадках зі Слободаном Мілошевичем із Сербії та Чарльзом Тейлором із Ліберії.

На думку журналістів, перший сценарій є вигаданим. Складно уявити собі успішний похід українців на Москву, так само як і масовану інтервенцію США, яка не призведе до ядерної війни.

При цьому другий варіант видання вважає набагато реалістичнішим, навіть якщо Путіну зараз не загрожує переворот або революція — і рішення суду допомагає зробити його більш здійсненним.

Воно створює для наступника Путіна легкий спосіб позбутися багаторічного диктатора і його тіні, спосіб почати все з чистого аркуша. На думку The Japan Times, справа Мілошевича дає деяке уявлення про те, яке майбутнє може відкрити для Путіна рішення суду.

Колишній югославський президент був звинувачений Міжнародним кримінальним трибуналом щодо колишньої Югославії, попередником МКС, у травні 1999 року, під час війни в Косово. Мілошевич не зовсім програв війну.

Російські та фінські перемовники, які чинили тиск на Мілошевича, не мали жодних сумнівів щодо ведення дипломатичних справ із людиною, офіційно обвинуваченою у воєнних злочинах.

Так само не буде жодного клейма на переговорах із Путіним щодо припинення війни в Україні, незалежно від того, чи представляють учасники переговорів країни, які ратифікували Римський статут, що є правовою основою для роботи МКС, чи, скажімо, США, Китай або Індію, які цього не зробили.

У випадку з Мілошевичем обвинувальний висновок не зробив його більш непримиренним, більш націленим на перемогу за будь-яку ціну, і не змусив його більш охоче йти на компроміс.

Так само наказ про арешт Путіна не змусить російського диктатора бути більш рішучим, ніж він є, і боротися доти, доки він не зможе оголосити про якусь перемогу, вважають журналісти.

Офіційне трактування третьою стороною дій Путіна як злочинів також нічого не змінює для нього в безпосередньому внутрішньополітичному контексті.

Його хватка за владу в Росії залишається міцною і не обов'язково ослабне, навіть якщо він програє війну і буде змушений відступити з України.

Косово означало для сербських націоналістів стільки ж, скільки Крим для російських — і все ж таки Мілошевич залишався при владі в Югославії, що розвалилася, понад рік після того, як віддав Косово.

Він зазнав поразки тільки після того, як призначив дострокові вибори на вересень 2000 року. Ще одним яскравим прикладом є Августо Піночет у Чилі — він переоцінив свою підтримку населення.

Народні протести після того, як він спробував здобути перемогу, змусили його поступитися коли проти нього виступили військові.

Важко уявити собі, щоб Путін підкорився чомусь схожому — але якщо він буде ослаблений відносною військовою поразкою або навіть тривалою кампанією з численними військовими невдачами, конкуренція може раптово виникнути наче з нізвідки.

Якщо Путіна буде повалено, його наступники зіткнуться з системою, яку Путін чверть століття будував на особистій відданості та унікально корумпованій системі стримувань і противаг.

Люди Путіна будуть у кожному її куточку, потенційно готуючи ґрунт для її відновлення: для такої людини, як Путін, тільки влада гарантує особисту безпеку.

Позбутися тіньової присутності ексдиктатора буде складно — це одна з причин, через яку влада Судану досі не видала Гаазі поваленого лідера країни Омара аль-Башира.

Нагадаємо, 17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна "в контексті ситуації в Україні".

У заяві МКС зазначено, що ордер також був виданий щодо Марії Львової-Бєлової, уповноваженої при президенті РФ з прав дитини, яка займається вивезенням українських дітей до Росії.

У той же день генеральний прокурор України Андрій Костін пояснив, що Путін відтепер має офіційний статус підозрюваного у скоєнні міжнародного злочину, тому за межами РФ його мають затримати і передати до суду.

19 березня президент США Джо Байден заявив, що рішення МКС про видачу ордера на арешт президента Росії Володимира Путіна є виправданим. При цьому в Білому домі зазначили, що Вашингтон не є стороною суду.

Того ж дня, 19 березня, міністр юстиції Німеччини Марко Бушманн заявив, що якщо Путін опиниться на території Німеччини, влада буде зобов'язана взяти його під арешт і передати представникам Міжнародного кримінального суду.