Ердогану вказали на місце. США вимагають від Туреччини перестати допомагати Росії

Ми з України Намагання Туреччини зіграти свою гру, використовуючи війну Росії проти України, стала звичною поведінкою Ердогана. Деякі експерти пояснювали це державним прагматизмом. До певного часу США байдуже спостерігали за діями Туреччини.

Незабаром вона перетворилася на окремий кулуарний майданчик. Туди приїжджали мутні представники всіх зацікавлених сторін, щоби перетерти м'який сценарій для Путіна. Для України цей сценарій означав би ослаблення позицій і, як наслідок, здачу територій.

З урахуванням останніх подій, пов'язаних із завданням Україною ударів по воєнних об'єктах Криму, я, відверто кажучи, з тривогою чекав на ймовірну реакцію Туреччини з цього приводу.

Зрозуміло, що відкрито підтримувати Росію вона не стала, бо це загрожувало б їй проблемами зі США, а от вивести це питання в якусь слизьку дискусію змогла б легко. Учора на саміті Кримської платформи президент Туреччини Ердоган відреагував.

Для мене така реакція була приємною несподіванкою. Він безапеляційно зазначив, що півострів Крим має бути повернутий Україні.

Деякі політологи це пояснюють підступністю євроазіатів, мовляв, прагматизм Ердогана є його візитівкою, що він гарантовано кинув би Путіна — питання лише часу, і цей час настав. По-моєму, не все так просто, національні властивості тут ні до чого, річ в іншому.

Відповідь отримав на сторінках газети The Wall Street Journal. 22 серпня Міністерство фінансів США надіслало листа до Туреччини. У документі зазначено факт співпраці Туреччини з Росією в контексті обходу останньою міжнародних санкцій.

США попередили Туреччину, що якщо вона не припинить співпрацювати з режимом Путіна, то сама опиниться під вторинними санкціями.

США дохідливо і жорстко вказали Ердогану на його місце і він, треба віддати належне, вже 24 серпня на саміті виправився, продемонструвавши відданість антипутінській справі.

Американці в цій ситуації мені нагадали лева, який своїм риком дав зрозуміти конкурентам, що тим нема чого робити біля його прайду. Ця подія багато про що говорить, зокрема і для політичного керівництва України. Вона насправді є знаком.