Падіння рубля не зупинити. Як Путін марно намагається утримати курс російської валюти

Чи здатний Кремль посилити позиції рубля та якою може бути подальша траєкторія курсових коливань російської валюти. Про зобов’язання російських експортерів продавати валютну виручку всередині країни стало відомо 11 жовтня.

Такий указ президент РФ Володимир Путін підписав після того, як на початку місяця курс рубля знову пробив позначку в 100 рублів за долар. Відтак рубль різко укріпився — за результатами перших хвилин торгів наступного дня на Московській біржі курс впав до 96,59 руб. /$.

Однак тенденція до ослаблення російської валюти незабаром відновилася, а на торгах 16 жовтня долар зріс до 97,47 руб. Фокус вирішив дізнався в експертів, чому не відбулося стабільного укріплення рубля та як валютні обмеження вплинуть на населення і бізнес країни-агресорки.

Згідно з указом Володимира Путіна, для окремих російських експортерів на півроку вводиться обов’язкова репатріація і продаж валютної виручки на російському ринку.

Зокрема, вони повинні будуть зараховувати на рахунки в РФ не менше 80% валютної виручки протягом 60 днів з моменту її отримання та продавати від 90% зарахованих коштів, але не менше, ніж 50% від кожного контракту.

Крім того, вводиться зобов’язання для окремих компаній по представленню в Банк Росії і Росфінмоніторинг індикативних планів-графіків з купівлі та продажу іноземної валюти на внутрішньому ринку.

Разом з тим, в окремі компанії вводяться повноважні представники Росфінмоніторингу, в завдання яких входить моніторинг і забезпечення дотримання правил валютного регулювання.

"Основна ціль цих заходів – створити довгострокові умови для підвищення прозорості та прогнозованості валютного ринку, знизити можливості для валютних спекуляцій", — зауважив перший заступник голови уряду РФ Андрій Бєлоусов.

До списку експортерів увійшли 43 груп компаній, які займаються чорною та кольоровою металургією, зерновим виробництвом, лісовою та хімічною промисловістю, а також енергетикою.

Такі обмеження перш за все негативно вплинуть на російських підприємців, які й так занепокоєні через падіння курсу рубля. Так, частка незадоволених курсом рубля серед російських промисловців досягла 35% — максимального з 2016 року рівня, повідомляє російський Forbes.

В Росії хочуть запровадити контроль за валютним курсом, як у Китаї. Там щоденна сума валютних операцій для громадян та компаній лімітована 50 тис.

доларів "Здатність Центрального банку Росії впливати ринковими методами на курс рубля є досить обмеженим, бо золотовалютні резерви РФ на більш, ніж 300 млрд доларів "заморожені" у відповідь на напад на Україну, — пояснює Фокусу директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

— Безумовно, у Росії ще залишається багато адміністративних способів, щоб підтримати курс рубля, але в будь-якому випадку додаткові обмеження для руху капіталу будуть мати відверто руйнівні наслідки для бізнес-клімату в Росії".

Більше того — подейкують, що тамтешня державна верхівка вивчає модель контролю за валютним курсом за прикладом Китаю, продовжує Чурін. За його словами, Пекін обмежує щоденну суму валютних операцій для приватних осіб та компаній на рівні не більше ніж 50 тис. доларів.

Для здійснення операцій, що перевищують цей ліміт, компанія чи фізична особа повинні подати заяву до територіального Державного валютного управління, щоб отримати письмовий дозвіл.

"Для звичайних росіян у випадку посилення адміністративних обмежень на валютному ринку буде важче проводити валютні операції.

Також не виключається поява тіньового валютного ринку, що буде приводити до підвищеного відтоку фінансового ресурсу з банківської системи у готівку. Це в свою чергу буде негативно впливати на загальну економічну активність у країні", — переконаний експерт.

Як відомо, рубль слабшає через те, що на внутрішній ринок надходить недостатньо валюти через скорочення експортного виторгу. При цьому є попит на валюту з боку імпортерів та великого бізнесу.

"По-перше, при позитивному сальдо платіжного балансу на ММВБ (Московській міжбанківській валютній біржі) відчувається значний дефіцит доларів та євро.

Це пояснюється тим, що за ініціативою російського президента розрахунки було переведено в національні валюти, і значна частина виторгу експортерів просто зараз знаходиться в банках країн-покупців.

Насамперед, йдеться про Індію, де у росіян застряло більше 40 млрд доларів від продажу нафти. По-друге, частина розрахунків за російський експорт відбувається в рублях, що саме по собі зменшує притік валюти від експорту.

На додачу ще і рублі повертаються росіянам нерівномірно", — пояснив Фокусу Віталій Шапран, екс-член Ради НБУ.

На тлі цих проблем, не в останню чергу зумовленими дією санкцій та висмоктуванням ресурсів з економіки агресора на воєнні потреби, позитивні моменти на ринку нафти пройшли непомітними для російської валюти.

"З літа відбувся достатньо значний стрибок в цінах на нафту, більше 30%. В той же час, РФ дедалі більше стикається із технологічними проблемами щодо видобутку, із завантаженням складів, із проблемами в експорті дизельного палива тощо.

Разом з тим, сама РФ все менше має змоги генерувати вільноконвертовану валюту, бо частина торгівлі переходить в юань, рупію", — зауважив Фокусу Іван Угляниця, експерт ринку інвестицій.

Валютні обмеження здатні підтримувати курс рубля недовго — максимум до виборів президента РФ навесні 2024-го Введення росіянами обов’язкового продажу валюти експортерами здатне лише тимчасово покращити ситуацію — максимум до виборів у 2024 році, але потім все одно девальваційні тренди повернуться до рубля, переконаний Шапран.

На думку Угляниці, уряд РФ і далі змушений буде посилювати валютні обмеження. "Деякі банки, наприклад, Райффайзен, вже забороняють поповнення валютних карт через російський рубль, тобто теж обмеження в конвертації, купівлі валюти за рубль.

Звичайно, що такі негативні тенденції позначаються і на звичайному населенні, і далі такі тенденції будуть лише погіршуватися", — зауважив експерт.