Нерішучий самурай. Чому Японія не розриває нафтогазові зв’язки з Росією та до яких втрат це вже призвело

By Natali Moss

Японські компанії, які майже 30 років інвестують у нафтогазові проекти на Сахаліні, опинилися не лише перед ризиком втратити частку в проектах та джерело постачання палива. Путінська диктатура почала диктувати свої умови бізнесу та уряду Японії.

Міністр економіки Японії Коіті Хагіуда 8 серпня повідомив, що японці планують зберегти свої частки в російських нафтогазових проектах Сахалін-1 та Сахалін-2, тому що Росія залишається «цінним джерелом [енергоносіїв] за межами Близького Сходу».

Ця заява — результат більш ніж місячних роздумів Японії, яку російський диктатор Володимир Путін, поставив у складне становище.

Він фактично заборонив компаніям з «недружніх країн», до переліку яких входить Японія, продавати свої частки в стратегічно важливих підприємствах.

Японія, як учасник Group of Seven (G7, Велика сімка), мала б підтримати всі рішення цього клубу, який об'єднує найбільш розвинуті економіки світу, відносно впровадження санкцій проти Росії та в ідеалі самостійно вийти з проектів в цій країні.

Проте мільярдні інвестиції та величезні щорічні витрати на закупівлю нафти та газу викликали нерішучість у діях японських уряду та бізнесу, який інвестував у проекти на Далекому Сході з початку 1990-х.