Російський прорив під Добропіллям: чому Покровськ опинився під загрозою (карта)

Фокус дізнався, які системні помилки призвели до прориву ворога та чи вдасться Україні стримати наступ. Аналітичний канал DeepState ввечері 11 серпня опублікував дані щодо тривожної ситуації у районі Добропілля, де російські війська просуваються вперед.

Зокрема, за даними спостерігачів, армія РФ, використовуючи чисельну перевагу піхоти, захопила Кучерів Яр і Золотий Колодязь, де накопичує сили для подальшого наступу. З Кучерового Яру ворог проник у Веселе, де зафіксовано близько 20 солдатів за останню добу.

Росіяни намагаються закріпитися на захоплених позиціях. Також ворог просувається до траси Добропілля-Краматорськ, закріплюючись у районі Нововодяного та Петрівки. Виявивши слабкі місця в обороні, противник планує подальші атаки.

За даними каналу, військові на передовій повідомляють про серйозні труднощі та брак розуміння реального стану справ.

Проблему поглиблює те, що у районі Золотого Колодязя, Шахового та інших населених пунктів зведено якісні інженерно-фортифікаційні споруди, але російська армія їх обходить. Військові зазначають, що якщо противник займе ці позиції, вибити його буде надзвичайно складно.

Для ефективної оборони потрібні не лише укріплення, а й достатня кількість підготовлених бійців та компетентне командування. DeepState додає, що армія РФ планує повністю окупувати Золотий Колодязь, Кучерів Яр, Веселе та інші населені пункти.

Після закріплення ворог підтягне дрони, що ускладнить логістику та утримання позицій для Сил оборони. "З таким розвитком подій, якщо він не зміниться, ми можемо наштовхнутися на момент, що Добропілля впаде швидше ніж Покровськ", — підсумовують аналітики DeepState.

Того ж дня ексначальник штабу бригади НГУ "Азов" Богдан Кротевич звернувся до президента України Володимира Зеленського, описавши критичну ситуацію на фронті в Донецькій області.

За його словами, Покровськ і Мирноград перебувають на межі оточення російськими військами, тоді як Костянтинівка вже опинилася в напівоточенні.

Причинами цього Кротевич назвав системні помилки в управлінні українським військом: "Системна проблема почалася зі стира́ння резервів, масового роздріблення підрозділів по всій лінії фронту, звітів про "взяте село" як про перемогу на тлі провалів цілих напрямків, розподілу мобілізаційного ресурсу "кумам", а також абсолютної відсутності стратегічного і навіть оперативного бачення театру бойових дій у частини військового керівництва", — заявив офіцер НГУ у соцмережі X.

Голова фонду "Повернись живим" Тарас Чмут вважає ситуацію, яка склалася у Донецькій області, наслідком "дій чи бездіяльності". Він також попередив про поглиблення прориву російської армії в бік Добропілля: "Спочатку ми "провалюємося" на рівні взводів. Потім рот.

Потім дійшла черга батальйонів. Коли дійде до бригад — ворог пустить у хід свої бронетанкові групи, які активно накопичуються вже з рік, і вийде в тил, на оперативний простір", — пояснив він.

Офіційний канал оперативно-стратегічного угруповання військ "Дніпро" 11 серпня випустив звернення, де підтвердив "просочування" російської піхоти вглиб українських позицій в районі Кучерів Яру, але заперечив, що ворог закріпився на цих територіях.

"Ситуація залишається складною, бої в цьому регіоні є найінтенсивнішими на лінії фронту. Проте українські війська докладають максимум зусиль, щоб оперативно знищувати ворожі групи, які прориваються через першу лінію оборони, що успішно вдається.

Переконливо просимо зважати на це і не поширювати інформацію з неперевірених та недостатньо поінформованих джерел", — підкреслили у командуванні військ "Дніпро". Офіційний канал Генштабу ЗСУ також підтвердив "просочування" російських військ в районі села Кучерів Яр.

Наразі головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський виділив додаткові сили для придушення "диверсійних груп противника, які проникають за лінію оборони".

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко зазначає, що російські передові підрозділи просунулися на 10 км углиб української оборони, досягнувши Золотого Колодязя та Веселого. Ширина цього "апендикса" становить приблизно 1,5 км.

Ситуація, на його думку, хоч і складна, але не є катастрофічною, адже цей прорив можна перерізати контратакою, що дозволить оточити ворога та взяти полонених. Однак діяти потрібно швидко.

Коваленко стверджує, що цей напрямок — Маяк, Ніконорівка, Суворове, Федорівка, Родинське, Красний Лиман — є одним із найактивніших для наступальних дій ворога.

Росіяни намагаються охопити Покровськ із півночі, просуваючись до Родинського, Красного Лиману, а згодом до Білецького, Шевченка та Новоолександрівки, щоб повністю окупувати Покровськ і Мирноград.

Прорив відбувся саме між Ніконорівкою та Маяком, що стало серйозним провалом оборони. "Цей прорив не пов’язаний із поганою організацією оборони, а спричинений відсутністю ефективної комунікації між підрозділами.

Проблеми в управлінні, зокрема брак координації між комбригами та комбатами, призвели до того, що ворог зміг скористатися "стиками" відповідальності підрозділів.

Подібні ситуації вже неодноразово траплялися, наприклад, в районі Очеретиного, Торецької агломерації та Великої Новосілки, де через ротації чи неузгодженість втрачалися великі території", — сказав Фокусу оглядач.

Також, за словами Коваленка, українська розвідка повідомляла про концентрацію сил російської 51-ї загальновійськової армії, посиленої 1-ю та 9-ю окремими мотострілецькими бригадами, а також підрозділами 39-ї бригади 68-го армійського корпусу та 2-ї загальновійськової армії.

Ці дані вказували на підготовку наступу, але належної протидії не було організовано. Висновки з розвідувальної інформації не зробили, що дозволило ворогу реалізувати прорив. Нагадаємо, що російські війська продовжують просування до лінії зіткнення під Покровськом.

Окупанти рухаються невеликими групами по 2–3 особи, пересуваючись пішки з рюкзаками, а подекуди з ношами. Також Фокус писав, що Сили оборони України успішно звільнили від російських окупантів населені пункти Степне та Новокостянтинівка в Сумській області.