Без червоних доріжок: як удар по терміналу в Усть-Лузі пояснив РФ переговорні позиції України

Найкраще привітання для України зробили ССО та СБУ, уразивши газопереробний комплекс в Усть-Лузі Ленінградської області.

"Санкції" на росіян продовжують накладатися без допомоги "західних партнерів", які все ще хочуть переконати бункерного діда "поводитися добре" шляхом розкладання перед ним червоних доріжок та урочистих прийомів. Однак в реальності все працює не так.

В реальності єдиний аргумент, який діє на росіян — удар по їхніх спроможностях реалізовувати власну імперську політику. А ці спроможності — це нафтові та газові гроші. Менше цих грошей — більше адекватного бачення навколишнього світу.

Більше грошей — більше експансіоністських ідей та мрій. Прочитав деякі тези останнього інтерв'ю Джей Ді Венса. Там той розказує про "велику дипломатичну перемогу США". Мовляв, росіяни пообіцяли піти на поступки.

Пообіцяли "не захоплювати всю Україну та не встановлювати у Києві маріонетковий режим". Ну що сказати — щедрий подарунок. Від душі, як то кажуть. Але тут навіть їм можна повірити. Легко обіцяти те, чого ти не можеш, і торгувати тим, чого у тебе немає.

"Обіцянка не встановлювати маріонетковий режим" — це про неспроможність це зробити. Принаймні, у цей момент. Тому росіяни щедро цим діляться.

Але ясно, що самі США мають до цього стосунок, але не такий вже і прямий, адже за повідомленнями американських ЗМІ, нова адміністрація у Вашингтоні наклала заборону на застосування навіть залишків американських ракет Україною по території РФ. Аби "не заважати дипломатії".

Бо бункерний дід може образитися і не приїхати приймати оплески на території США. Тому Україна сама розробляє (за допомогою, зокрема й фінансовою, реальних і надійних партнерів з півночі Європи) і використовує власні засоби ураження російських об'єктів.

А тепер уявіть, наскільки б швидше завершилася війна, якби Україна змогла б уразити більшість НПЗ ще 2022 року, маючи для цього відповідні ресурси та засоби? Як швидко б тоді росіяни кинулися "згортати авантюру"? Скільки б життів було врятовано? Але ні, плани були інші — тягуча війна на виснаження з метою запуску "транзиту влади" у РФ, аби потім відновлювати з новою владою відносини.

Ця історія завершилася зі зміною влади у Вашингтоні, коли нова адміністрація вирішила не чекати на транзит, а перезавантажувати відносини вже зараз. Що ж, розраховувати можна лише на себе.