Пляжний сезон в "червоній" зоні: як в Затоці під обстрілами відпочивають туристи (відео)

До Затоки не ходить транспорт, а власники готелів не беруться брати відповідальність за небезпеку під час відпочинку. Попри щоденні обстріли Одещини місцеві підприємці не відмовилися від приймання туристів у своїх готелях, на базах відпочинку та кафе.

В багатьох відсутні укриття, але це не заважає їм розміщувати відпочивальників. Наскльки ризикованим є відпочинок в Затоці та скільки він коштує, йдеться в матеріалі hromadske.

Як заявляло керівництво Одеської області через загрозу обстрілів вся прибережна смуга з Одеси до Білгород-Дністровського вважається червоною зоною. Проте від початку літа в соцмережах власники готелів почали їх активно рекламувати.

Журналісти зателефонували за першим же оголошенням — і їм підтвердили, що людей приймають. Зараз громадський транспорт не ходить до самої Затоки, бо росіяни вже неодноразово обстрілювали тутешню підйомну переправу між Сонячним і Центральним районами Затоки.

Тому зараз відпочивальники доїздять автобусом чи електричкою до сусіднього селища Кароліно-Бугаз, а звідти йдуть пішки кілька кілометрів, або ж здебільшого сюди зараз їдуть на своїх автівках.

Щоб потрапити з Одеси у Центральний район селища чи далі — в Білгород-Дністровський, треба їхати в об'їзд понад 100 км через прикордонну смугу з Молдовою та КПП "Паланка", де прикордонники пильно перевіряють чоловіків призивного віку.

Журналісти забронювали номер у готельному комплексі в районі Лиманський. Він розташований в районі найбільш зручному за логістикою — найближчий до Одеси.

Місцеві розповідають, що тутешні "ждуни" здають окупантам інформацію про ймовірне місцеперебування українських військових. Здебільшого в мій місцині немає укриттів, а власники готелів домовляються між собою, щоб пускати людей в підвали. "З укриттями складнувато.

Але поруч у сусіда є підвал. Ми вже почали з ним домовлятися. Там можна поставити стільчики, воду", —розповідає Михайло Ванюшин, власник готельного комплексу. Магазини та ТЦ переважно закриті, тож людям доводиться їздити за продуктами до Одеси.

У будівлі з підвалом за 70 метрів від готелю, про яку розповідає Михайло, колись був супермаркет і невеличкий розважальний дитячий комплекс. Зараз усе зачинене, як і інші магазини в цьому районі. "Якась не така атмосфера, бо немає людей. Схоже на закинуте місто.

Але й у цьому своя особливість — тихо, спокійно", — кажуть хлопці-відпочивальники, які приїхали з Вінниці. Кажуть, що не цікавились, де тут укриття. "Як буде, то вже так і буде. Ну ми думаємо, що нас кудись сховають, якщо буде обстріл", — коментують вони.

Власник готелю Михайло Ванюшин планував приймати туристів ще 2022-го, але тоді охочих відпочивати не знайшлося. 2023 року він не відкрився через підрив Каховської ТЕС, через що море стало брудним.

Цього року він вирішив ризикнути, бо має борги та необхідність підтримувати стан свого комплексу, а податки на нерухомість держава так і не скасувала. За рік для Михайла виходить понад 100 тисяч гривень. Він заборгував державі вже удвічі більше.

Власники кафе теж зізнаються, що ризикають, бо не можуть передбачити, який буде потік людей.

"А скільки людей гине в ДТП? А скільки від ракет чи мін у морі? Порівняйте", — риторично відповідають на питання, чи не побояться сюди їхати туристи, яких вони чекають із таким наповненим меню.

З огляду на інфляцію та зростання вартості комунальних послуг ціни в кафе планують підняти на 30% в порівнянні з 2021 роком. А Михайло, навпаки, через відсутність попиту просить за номер менше, ніж до повномасштабного вторгнення.

Якщо раніше напівлюкс коштував 1650 гривень, то зараз — 1350. Стандартний двомісний номер у червні коштує 950 гривень. Кухня при готелі також працює, щоправда меню дещо скромніше ніж було раніше.

За 200 гривень можна пообідати, а сніданок з омлетом, сирниками, млинцями або вівсянкою обійдеться у межах 60-80 гривень. "Якщо податки ніхто не скасовував, отже, ми мусимо працювати. Звісно, я не можу сказати, що гарантую вам стовідсоткову безпеку.

Навіть у мирному житті трапляється різне. Не в моєму готелі, але ж були випадки, коли хтось тонув у морі чи комусь погано ставало на пляжі.

Це рішення за кожною людиною або сім’єю — їхати сюди чи ні", — відповідає Михайло у відповідь на питання, чи не потрібен від влади або військових окремий дозвіл на роботу готелів і кафе. За його словами, ніхто жодної заборони тут не встановлював.

Крім прильотів залишається загроза морських мін, тому відпочивальникам пропонують купання в басейні. Власник готелю розповідає, що спочатку найчастіше його готель бронювали кияни, але зараз телефонують туристи з різних регіонів України.

Зокрема, жителі Харкова розглядають Затоку як можливість побти подалі від обстрілів.