НАТО — у кордони 1997 року. Що робить Путін для розколу Альянсу і до чого тут Китай

І це можна вважати великою удачею Путіна, а також Китаю, який руками кремлівського диктатора продавлює тактику розколу Європи Чи є у Кремля за підсумками параду якісь досягнення? Не натяжки, а ось прям досягнення. Вважаю, є.

Путін поставив під сумнів п'ятий етап розширення НАТО 2004 року. Роберт Фіцо проривався до Москви обхідним шляхом, оскільки країни Балтії закрили для нього повітряний простір. Хоча номінально — це союзник по військово-політичному блоку.

Фіцодепутат від Словаччини в Європарламенті Любош Блага вилаяв балтійців, вказавши, що їхні дії суперечать нормам ЄС і НАТО. І три балтійські країни, і Словаччину було прийнято до Альянсу 2004 р. До речі — разом із Румунією та Болгарією.

Уявити в такій ситуації, що країни Балтії та Словаччина в разі потреби нададуть одна одній військову допомогу, неможливо. Цікаво, як балтійці будуть тепер ділитися з НАТО чутливою інформацією, поки біля керма Фіцо.

Отримано черговий доказ, що в умовах ухвалення рішень консенсусом НАТО — це фікція. Альянс розпався на двосторонні та багатосторонні групи за інтересами, де союзницькі відносини зберігаються. Але більше це не універсальна норма. Треба змінюватися.

Але чи зацікавлений хтось у цьому по-справжньому? Чи курс на розвал незворотній? Максимально символічний збіг: поки Фіцо тулився до Вучича в Москві, Польща і Франція 9 травня підписали угоду, де присутній блок взаємних оборонних зобов'язань.

Питається: навіщо цим країнам якісь додаткові оборонні зобов'язання, якщо вони в НАТО? Наслідки? Для Словаччини це несправедлива і дурна ситуація. Братислава завжди була адекватним і сумлінним партнером. А місцева оборонна промисловість, особливо після 2022 р.

, отримала серйозний імпульс. Тому я й зазначав: виглядає так, що це особиста історія пана Фіцо, який шукає варіанти для себе, підриваючи інтереси країни.

Імовірно, у Москви є якісь стимули, цінні особисто для нього (а-ля гарантії політичного притулку чи заступництво в конфлікті з якимись впливовими недругами). Після його відходу від влади ситуацію можна трохи пом'якшити, але не виправити головне.

А головне в тому, що цілісність союзу більше не спирається на спадкоємність влади в країнах-членах. Не тільки в США, у будь-якій іншій країні може змінитися адміністрація, і Альянс буде підвішений. Британія, Румунія, та ж Німеччина через коло. Ще один момент.

Балкани — вразливе місце. Невиразний статус НАТО зіпсує атмосферу в Чорногорії, де і так усе непросто. Москву відвідали не тільки Вучич із Додіком, а й додікесса Желька Цвіянович (представниця Республіки Сербської в президії Боснії і Герцеговини) з дрібнішими додіками.

Це все складніше інтерпретувати інакше, ніж вбудовування російських проксі (починаючи від Грузії) в китайську вертикаль. Отже, Москва не тільки за своїм бажанням, а й за велінням Пекіна може запустити режим "танцюють усі". Або відключити його.

Що робить Китай ще більш бажаним партнером для діалогу з боку ЄС. Усі пам'ятають манечку Росії — відкотити НАТО в кордони 1997 р. Надхідея Путіна — відродити НДР і побудувати берлінську стіну. Чисто для душі.

Якщо Європа продовжить поводитися так само неповоротно, шанси Кремля на успіх зростуть. Пікантність у тому, що берлінська стіна може стати продовженням не кремлівської, а Великої китайської стіни.

З-за якої передаватимуть полум'яний привіт не тільки товаришеві Трампу, а й усім наступним насельникам Білого дому. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.