Хейт мережі SOCAR в соцмережах має ознаки замовної атаки, — дослідження

Минулого тижня мережа АЗС SOCAR опинилась в епіцентрі найбільшої медійної атаки в ЗМІ та соцмережах.

НафтоРинок дослідив повідомлення у відкритому доступі та прийшов до висновку про замовний характер атаки на бренд, що працює на українському гуртовому та роздрібному ринках пального.

Старт повідомлень прийшовся після перемоги ТОВ "Торговий дім Сокар Україна" в тендері на постачання 10 тис. тонн дизпального "Укрзалізниці" (19 липня 2024 р. ) на 529 млн грн та укладення договору (6 серпня 2024 р. ). Учасники тендеру на постачання 10 тис. т ДП для УЗ від 19. 07.

2024 ЗМІ нагадали, що імпортер отримує пальне, вироблене з російської нафти. Помилкове повідомлення про сировину країни агресора тоді підхопили ЗМІ, телеграм-канали, facebook (близько 50 повідомлень), що в цілому було не критично для репутаційних ризиків.

В матеріалі йдеться, що ресурс ДП з труби, яку СОКАР отримує через ТОВ "ППЕК", не був задіяний в постачанні для залізниці. Пальне для УЗ від СОКАРу заходило іншим напрямком, переважно з Півдня.

Компанія навіть фарбує його за вимогою УЗ (правда, своїм коштом) прямо в дунайському порту. Друга хвиля хейту компанії прийшлась в період проведення наступного тендеру УЗ, та особливо напередодні оприлюднення результатів в період 16-19 серпня.

Якщо у п’ятницю у фб з’являлась реклама маловідомих ЗМІ, де підігрівались тези про "угорське пальне з російської нафти" від СОКАРу, то в понеділок 19 серпня, коли стало відомо про візит путіна до Баку, про нафту всі забули та переключились на "Путін-газпром-СОКАР".

Напередодні оголошення результатів тендеру УЗ, візит Путіна до Азербайджану став подарунком для замовників та виконавців "злослова" проти "СОКАР", говорить аналітик НафтоРинку Олександр Сіренко.

За його словами, тільки повідомлення на сайті "газпрому" про розвиток відносин із SOCAR (азербайджанці, на відміну від росіян, не піарились на цьому візиті, про який по суті попросила українська сторона) стала основою для фінальної та потужної третьої хвилі негативу проти азербайджанського бізнесу в Україні.

"Ми дослідили, що до обіду 20 серпня в соцмережах так звані лідери думок закликали оминати мережу АЗС SOCAR, при чому з текстом про бойкот майже водночас вийшли декілька блогерів з великими охватами, то ввечері та наступного дня було зафіксовано негативні та образливі повідомлення, в тому числі про можливий підпал заправок SOCAR", говорить Сіренко.

Учасники тендеру на постачання 10 тис. т ДП для УЗ від 14. 08. 2024 За оцінкою НафтоРинку, з 19 по 21 серпня в українському інтернет-просторі було близько півтисячі згадувань бренду SOCAR, з них 36% — facebook, 22% — X (twitter), 17% — telegram. Решта – це youtube, tiktok та інше.

"На жаль, медіа-кілерство – розповсюджена практика українського ринку пального, особливо, це стосується компаній, які мають ритейл. В цьому сегменті чистота бренду особливо чутлива тема", говорить Олександр Сіренко.

Свіжі приклади – напади на "БРСМ-Нафта" через ніби то неякісне пальне у 2021 р. з показовим фіналом (судові справи тривають й досі). Вже під час війни – у 2023 р. була атака на мережу UPG: компанію асоціювали у звʼязках з білорусами. Тоді звинувачення несуттєво вплинули на бренд.

Пізніше, через рік трейдер виграв суд проти виконавця — першоджерела медійної атаки — видання Obozrevatel. Як зазначає НафтоРинок, головне питання, кому було вигідно змусити викликати негатив до SOCAR — лишається відкритим.

Та, вочевидь, замовник буде згодом викритий, враховуючи тісні геополітичні зв’язки компанії з українською владою.