Росія не здатна перейти на китайський юань через санкції Заходу, — Bloomberg

Компанії, що продовжують бізнес із РФ, стикаються з американським тиском. Загроза вторинних санкцій, як зазначають у ЗМІ, є потужним стримувальним фактором для деяких найбільших інститутів Китаю під час роботи з російськими контрагентами.

Військова економіка Володимира Путіна, можливо, досягла своєї межі. Країни, які продовжують вести бізнес із Росією, стикаються зі зростаючим тиском США, зокрема, через загрозу вторинних санкцій, що стало ефективним гальмом для подальшого використання юаня, пише Bloomberg.

Як зазначає видання, Москва може бути більш схильна прийняти юань, ніж китайські банки. Фінансові установи лякають вторинні санкції США. "Ринок вказує на дефіцит юаня в Росії, а також на небажання китайських банків надавати ліквідність", — ідеться в матеріалі.

Розрив у ставках за одноденними позиками в юанях у Росії та Китаї різко збільшився після того, як у грудні минулого року міністр фінансів США Джанет Єллен заявила, що США, не вагаючись, "вживуть рішучих і хірургічних заходів проти фінансових установ, які сприяють постачанню російської військової машини".

Після цього США санкціонували вторинні санкції щодо зарубіжних фінансових компаній, а державні банки Китаю посилили обмеження на фінансування російських клієнтів.

Як свідчать дані китайської митниці, за два роки обсяг торгівлі РФ з Пекіном зріс більш ніж на 60%, до 240 мільярдів доларів.

Китай отримує вигоду від купівлі російської нафти та інших товарів зі знижкою, тоді як Росія отримує доступ до широкого спектру споживчих і високотехнологічних товарів.

У результаті Китай став головним торговельним партнером Росії, а на юань тепер припадає близько 40% експортних та імпортних платежів РФ і більше половини обороту на російському валютному ринку, що зробило Москву найбільшим спонсором зусиль Пекіна з підвищення ролі юаня в міжнародних платежах.

Частка торгівлі Китаю, розрахована в юанях, продовжувала зростати в першому кварталі цього року, і на Росію припало 29%.

Торгівля Росії з Китаєм майже повністю ведеться в юанях, а експорт Росії в юанях, як показують оцінки, перевищує те, що вона продає Китаю, тобто інші країни платять Росії в юанях.

Проте за перші п'ять місяців 2024 року річне зростання загального обсягу торгівлі між Китаєм і Росією сповільнилося до 3% порівняно з майже 42,5% роком раніше, згідно з розрахунками Bloomberg, заснованими на митних даних Китаю.

Як зазначають економісти, загроза вторинних санкцій є потужним стримувальним фактором для деяких найбільших інститутів Китаю в роботі з російськими контрагентами.

Крім того, використання юаня Росією здебільшого зумовлене експортом російської нафти, тоді як інші країни неохоче приймають юані як оплату за імпорт. І якщо ціни на нафту залишаться на колишньому рівні, те саме станеться і з торгівлею юанями в Росії.