"1 січня 2030 року Україна має вступити в ЄС": що казали іноземні лідери в роковини війни (фото, відео)

Фокус зібрав заяви іноземних лідерів, які прибули до України в треті роковини повномасштабної війни.

Під час саміту за участі європейських лідерів та президента Володимира Зеленського під назвою "Підтримуй Україну" SupportUkraine 24 лютого 2025 президент Литви запропонував прискорити вступ України до ЄС і призначити дату – 1 січня 2030 року.

"Дозвольте нам прискорити вступ України до ЄС. Я пропоную дату – 1 січня 2030 року. І відкриття перших переговорів, першого кластеру, можна зробити вже незабаром. Давайте зробимо шлях України до ЄС невідворотним", — зазначив Науседа.

Також литовський президент вважає, що членство НАТО "це найкращий і найбільш ефективний, і довгостроковий, і найбільш дешевий варіант" безпеки України. Він має лишатися на столі, щоб посилити позицію України за столом переговорів.

Науседа додав, що наразі настав час лідерства, тож європейці без жодної затримки мають взяти на себе відповідальність за свою безпеку, яка залежить від безпеки України. "Щойно приїхав до Києва.

Минуло рівно три роки з початку жорстокого широкомасштабного російського військового вторгнення. Україна та її народ пережили багато випробувань, але залишаються гордими та незламаними. Радію і пишаюся, що всі ті роки Литва підтримувала Україну як могла.

Будемо підтримувати і надалі. Безпека України — це безпека Європи", — зазначив президент Литви у своїх соцмережах. Тим часом президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час свого візиту до Києва повідомила про новий транш від ЄС — 3,5 млрд євро.

"На кону не лише доля України. Це доля Європи. Отже, нашим першочерговим завданням залишається посилення опору України. Наразі наш Союз та країни-члени підтримали Україну на суму 134 мільярди євро. Це більше, ніж будь-хто інший", — зазначила Урсула фон дер Ляєн.

За словами голови Єврокомісії, завдяки їхній допомозі вдалося закрити бюджетний дефіцит України на весь 2025 рік. "Сьогодні ми в Києві. Тому що Україна — це Європа", — написала Урсула фон дер Ляєн у своєму Instagram.

Президент Фінляндії Александр Стубб, президент Латвії Едгарс Рінкевичс, президент Литви Гітанас Науседа, президент Європейської ради Антоніу Кошта, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем’єр-міністерка Ісландії Кріструн Фростадоттір, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, генеральний секретар ОБСЄ Ферідун Сінірліоглу та міністр з європейських справ Франції Бенджамін Хаддад.

Вони віддали шану загиблим українським воїнам разом з Володимиром Зеленським та першою леді Оленою Зеленською. Тим часом президент Чехії Петр Павел по відеозвʼязку наголосив, що мир важливий, проте не "будь-якою ціною".

"Мир, який вибудовий на приниженні жертви, коли ми винагороджуємо Росію за агресію, це буде не справжній мир, це буде зрада", — зазначив Петр Павел.

Він додав, що в Чехії знають, як відчувається така зрада: у 1938 році після Мюнхенської згоди без участі Чехословаччини її Судетську область віддали Гітлеру, проте Другу світову війну за рік після цього таке рішення не зупинило.

Президент Чехії наголосив, що кожна домовленість повинна бути узгоджена з Україною. "Без миру в Україні не може бути довготривалого миру в Європі", — зазначив чеський лідер. Премʼєр-міністр Канади Джастін Трюдо розкрив деталі нової допомоги від їхньої країни.

Зокрема, Канада виділить Україні перший транш із 5 мільярдів доларів, отриманих із заморожених російських активів, а також 25 бойових машин піхоти LAV II, чотири авіаційних тренажери для F-16 та системи посадки для літаків, боєприпаси та інше.

Президент Туреччини Таїп Реджеп Ердоган також приєднався до саміту дистанційно. "З моменту анексії Криму у 2014 році Туреччина твердо стоїть на боці справедливості в Україні. Три роки тому ми чітко дали зрозуміти, що ми проти цієї війни", — наголосив турецький лідер.

"Наша спільна відповідальність полягає в тому, щоб наступного року ми відзначали річницю миру, а не війни", — додав Ердоган. Зокрема, прозвучала думка про ризики закінчення війни на несправедливих умовах.

"Є ризик, що мир в Україні є більш небезпечним, ніж війна, яка зараз триває", — вважає прем’єрка Данії Метте Фредеріксен. Нагадаємо, Україна готова до обміну полоненими "всіх на всіх".