Обстріли — до інавгурації Трампа. Що чекає на енергетику України в найближчі тижні

Експерт галузі Андріян Прокіп прогнозує подальший розвиток подій — наскільки можна спрогнозувати поведінку супротивника та терміни відновлення.

ПОВТОРЕННЯ ОБСТРІЛІВ: ЧОГО ЧЕКАТИ ДАЛІ? Після більше ніж двомісячної перерви графіки відключень повернулися: росіяни завдали десятого масованого удару по енергосистемі України.

У тактиці атаки вони повернулись до 2022 року — однаковою мірою били як по електростанціях, так і по підстанціях системи передачі електроенергії.

Попередня атака, наприкінці серпня, була спрямована на підстанції "Укренерго", а всі інші атаки 2024 року, починаючи із 22 березня — на теплові та гідроелектростанції.

В найгіршому становищі після недільної атаки була Одеса, адже знову пошкоджено велику частину підстанцій системи передачі. Менші проблеми були на Рівненщині, Волині та Харківщині. Ця атака була цілеспрямованою саме на енергосистему.

І сам факт масованого удару відкидає усю конспірологію про те, що росіяни дійшли з кимось згоди про те, що вони не обстрілюватимуть нас.

Крім цього, не треба забувати, що і в попередні тижні відбувались удари, але не масовані, а точкові, які припадали на системи розподілу електроенергії у прифронтових областях. Зараз саме цей період, коли ворогу може бути вигідно влаштовувати масовані обстріли.

Для росіян сама стратегія руйнування енергосистеми — не лише про створення дефіциту у нас та запровадження відключень. Вони завжди намагаються підв’язати ці удари до психологічного тиску на суспільство, а також до політичних подій.

Тому незабаром ми почнемо спостерігати, як з усіх щілин будуть вилазити конспірологи на тему відключень і нагнітатимуть із приводу зими, намагаючись сіяти панічні настрої у суспільстві.

А стосовно підв’язки до політичних подій, то я схильний до того, що росіянці активізують свої удари, щоб завдати нам серйозних втрат до моменту інавгурації Трампа.

У їхній логіці це має підштовхнути нову американську адміністрацію до варіанту швидкого врегулювання, і такого, який вигідний саме Кремлю. З міркуваннями ворога на майбутнє розібрались. А що ж далі в нашій енергосистемі? Доволі складно говорити про терміни відновлення.

Але я прихильник стриманих оцінок у цьому випадку. Насамперед, ремонт генерації (ТЕС і ГЕС) зазвичай триває довше, ніж об’єктів системи передання. І слід зважати, що саме генерація сьогодні є "вузьким місцем" енергосистеми.

Навіть за оптимістичними оцінками, у разі, якщо більшість пошкоджень носять не критичний характер (якщо, наприклад, не зруйнований машинний зал), то ремонти можуть зайняти місяць чи два.

А на тлі зниження температур зростатиме й попит, а отже, все складніше і складніше буде покривати дефіцит. Окрема можлива проблема — низькі обсяги імпорту на тлі вже достатньо великих дозволених лімітів для цього ж імпорту.

Таку ситуацію ми спостерігали минулого тижня через те, що у сусідніх європейських країнах ціни суттєво виросли. А прайс-кепи були нижчими, ніж ціни у значній частині годин і фактично унеможливлювали імпорт на окремих сегментах ринку.

В результаті, потужність імпорту сягала лише 100-200 МВт із можливих 1 700 максимальних. На тлі поломок в енергосистемі це зумовило необхідність впроваджувати обмеження для непобутових споживачів. Тобто можуть складатись умови, які погіршуватимуть ситуацію із дефіцитом.

Але регулятор не поспішає переглядати цінові обмеження на окремих сегментах ринку. Залишається сподіватись (вже вкотре), що цей обстріл стане поштовхом (і знову вкотре) для передання нам систем ППО, які давно були обіцяні, але десь затрималися в дорозі.