Фактор червоної кнопки Путіна: чому Захід не допомагає Україні так, як Ізраїлю

Президент Зеленський нарікає, що західні партнери, відмовляючись збивати російські ракети біля своїх кордонів з Україною, на Близькому Сході натомість діють інакше. Чому союзники обіймають вибіркову тактику, з’ясовував Фокус.

Коментуючи, серед іншого, у своєму відео зверненні, загострення між Іраном та Ізраїлем, Володимир Зеленський окремо акцентував, що західні партнери відмовляються збивати російські ракети біля своїх кордонів з Україною, водночас на Близькому Сході "під час злочинних іранських ударів міжнародна коаліція діє разом".

"Україна давно говорить усім сусідам, усім основним партнерам: треба взаємодіяти, треба разом збивати "Шахеди", збивати ракети, а надто в районах, які поруч із державами НАТО.

Це абсолютно можливо, адже щоразу на Близькому Сході під час злочинних іранських ударів ми бачимо, як міжнародна коаліція діє разом", — наголосив глава держави.

Подякувавши державам, які допомагають Україні з системами протиповітряної оборони, "а особливо Румунії за її Patriot", Зеленський резюмував: "Ми можемо досягти ще більшої ефективності — ми можемо взагалі покласти край російському терору, збиваючи "Шахеди" і ракети у взаємодії з союзниками".

Про те, що американські есмінці у Середземному морі збили кілька ракет, якими Іран намагався атакувати Ізраїль, повідомляє Washington Post із посиланням на джерело у Міністерстві оборони США. Офіційно цю інформацію в Пентагоні не коментували.

Натомість очільник Міноборони Сполученого Королівства Джон Хілі заявив наступне: "Рішуче засуджую здійснену Іраном атаку проти Ізраїлю. Британські сили зіграли свою роль у спробі запобігти подальшому загостренню на Близькому Сході.

Я хочу подякувати британським військовослужбовцям, які брали участь у цій операції, за їхню мужність і професіоналізм".

Тим часом видання Politico, посилаючись на неназваних радників президента США Джо Байдена пише, що США та Ізраїль обговорюють можливість атаки на проіранські формування та підрозділи Корпусу вартових ісламської революції (КСІР) у Ємені та Сирії в рамках військової відповіді Ірану на масований ракетний обстріл території Ізраїлю увечері 1 жовтня.

Коментуючи Фокусу фактичний докір Зеленського союзникам щодо рівня підтримки України та Ізраїлю, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко зазначив: "На сьогоднішній день Україна має безпекову угоду зі США, яка передбачає чіткий перелік тих речей, по яких ми співпрацюємо: передача зброї, ВПК, тощо.

Ця угода не виключає, в тому числі, спільних дій по закриттю неба, але це дещо інша угода, аніж є у США з Ізраїлем. Звичайно ж, ми хочемо, і президент правильно робить, що наполягає на цьому, щоб Штати включалися у нашому випадку в процеси так, як в Ізраїлі.

Втім, відмінність між Україною та Ізраїлем полягає в тому, що США категорично не хочуть ескалації з ядерною Росією".

Наголосивши на тому, що Ізраїлю на сьогодні не протистоїть жодна ядерна держава, експерт констатував: "Ми дійсно сміливі, адже воюємо з великою ядерною країною, але Сполучені Штати станом на зараз зберігають стосовно Росії політику так званих червоних ліній.

Якби США проявили ініціативу і дали б відповідну відмашку, заявивши, що підтримують все, що каже президент України, я думаю, і Польща, і Румунія, значно активніше включилися б в процес збиття "Шахедів" і не тільки їх".

На переконання експерта, більшість сусідів України "з розумінням" відносяться до ситуації і готові підтримувати.

Зазначивши, що, приміром, сусідня Польща заклала відповідний інструмент в угоду про співпрацю з Україною, експерт констатував, що Варшава та Бухарест "на жаль, все ж таки озираються на Вашингтон та Брюссель".

Відповідаючи на запитання про те, чи можуть США змінити свою позицію по даному конкретному треку під час прийдешнього засідання групи "Рамштайн", яку скликає на рівні лідерів Джо Байден, експерт зазначив: "Ні.

Думаю, позиція Сполучених Штатів збережеться такою, якою вона є зараз.

Ми можемо розраховувати на посилення ППО, постачання додаткових ракет, зенітно-ракетних комплексів, поступове посилення авіації, але не думаю, що станом на зараз ми почуємо рішення про закриття нашого неба. В майбутньому – цілком можливо, наразі – ні".

Своєю чергою експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв у розмові з Фокусом робить наступний акцент: "Якщо говорити про відмінність у підходах західних союзників до України та Ізраїлю, то тут все пояснюють усього два слова: ядерна зброя.

У Тегерану не має другого за величиною ядерного потенціалу, тому збивати його ракети, вбивати його генералів, як робити і будь-які операції по стримуванню Ірану дуже просто. Іран – не Росія, вважають наші союзники, досі побоюючись, що Путін може натиснути ядерну кнопку.

А ось якщо Іран натисне ядерну кнопку, то далеко не факт, що там взагалі щось є, а якщо й є, то далеко не факт, що воно здатне злетіти в принципі. Така логіка Заходу, зокрема США".

Зазначивши, що з точки зору Заходу повномасштабний напад на Україну – це було абсолютно нераціональне рішення РФ, експерт наголосив: "Таким чином, якщо атака на Україну є нераціональною, а Путін на це пішов, то західні союзники вважають, що і рішення про ядерну ескалацію Кремль може ухвалити.

Скільки я не говорив з західними радниками, експертами, колишніми і діючими, усі вони переконані, що Путін мислить західними категоріями. Тобто, вони не розуміють імперську логіку і в цьому, на превеликий жаль, проблема їхніх розрахунків".

Враховуючи, що саме Москва прописала в своїй ядерній доктрині, зауважує Олександр Краєв, Путін вже "разів зі сто" мав би атакувати Україну.

Це, на його думку, мало б відбутися і після входу РДК та легіону "Свобода Росії" в Білгородщину, а ЗСУ на Курщину, і після атаки на аеродром "Бельбек" в Криму, і після потоплення ЧФ РФ і, тим паче після збиття двох А-50, які є частиною ядерного стримування.

Попри те, що Захід досі боїться ядерної кнопки Путіна, підсумовує Олександр Краєв, певний прогрес є, "але рух у цьому напрямку залишає бажати кращого".

Відповідаючи на питання про те, чому західні союзники по-різному реагують на ракетні атаки з боку Ірану та Росії, політолог Тарас Загородній у розмові з Фокусом зазначив наступне: "Ця історія розпочалася ще у 1948 році, коли було оголошено державу Ізраїль, яка чітко розуміла, що зброї просто так їй ніхто не дасть, а тому треба не просто працювати – пахати на оборону.

25 років держава Ізраїль, не доїдаючи, 30% бюджету віддавала на оборону і станом на 1973 рік, маючи 2,5-3 млн населення та площу приблизну до Київської області, 80% з якої була і є пустеля Негев, випускала літаки, виробляла ракети та зброю, "зліпила" ядерну бомбу".

В результаті Ізраїль, наголошує експерт, досягши таких успіхів добився незалежної політики щодо ведення війн: "В 1967 році Ізраїлю теж розповідали, в тому числі, американці, що не треба бити арабські країни.

Але вони все рівно напали і по дорозі у нейтральних водах навіть розстріляли американський корабель "Liberty". Тим не менше, американці з ними потім мали справи і мають, як бачимо, зараз".

Особливо наголосивши на тому, що Ізраїль "впахував на свою оборонку 70 років", Тарас Загородній підкреслив: "Зараз будете сміятися, але факт залишається фактом: США і всі інші наразі більше захищають не Ізраїль, а Іран, бо якщо щось серйозне звідти прилетить, то Ізраїль як вдарить, що мало не здасться усім і доведеться розрулювати над серйозну ескалацію.

Тому всі навколо Ізраїлю і танцюють, усіляко допомагаючи, оскільки сильних та борзих завжди підтримують. Простіше кажучи, Ізраїль – це круті пацани, які поставили себе на районі".

У даному контексті експерт висловлює переконання, що чим більше Україна "штампуватиме власних ракет та іншої зброї" і чим більше буде бити по території Росії, тим більше Києву будуть допомагати західні союзники в цілому та США зокрема.

Експерт акцентував, що коли в України будуть власні ракети дальністю 2-3 тис/км "раптом намалюється купа союзників і друзів, які активно допомагатимуть, оскільки в цьому світі все вирішує тільки сила".

У якості наочного доказу своєї гіпотези Тарас Загородний нагадав про те, що Іран цього річ привітав Україну з Днем незалежності. "Усі дивувалися, чому Іран це раптом зробив. А тому, що там побачили, як Україна системно б’є по Росії.

Тобто, Іран усвідомлює, що рано чи пізно Україна побудує свої ракети дальністю 2-3 тис. км", — констатує політолог.