Війна з пам'ятниками: у Маріуполі окупанти знесли меморіал "Жертвам голодомору" (відео)

Проросійські активісти заявили, що вони демонтували не пам'ятник жертвам голодомору та репресій, а символ "державної дезінформації". Окупаційна влада демонтувала в Маріуполі меморіал "Жертвам голодомору", який було встановлено в місті ще в 2004 році.

Як заявила представниця організації "Молода республіка" Євгенія Кротова, у місті прибрали "символ дезінформації", яка нібито проводилася в Україні на державному рівні. Про це йдеться у репортажі агентства "РИА Новости".

Повідомляється, що меморіал демонтували із застосуванням автокрана. Граніт окупанти планують переробити на будматеріали. "Ми зносимо не пам'ятник, а символ політичного дезінформування населення, зокрема й молоді.

На своєму особистому прикладі можу навести, що навчаючись у школі, нам нав'язували ідею геноциду та голодомору 32-33 років в Україні. Ніхто в підручниках не описував те справжнє, що було", — сказала Кротова.

Викладачка Приазовського державного технічного університету Ольга Шмачкова прокоментувала знесення меморіалу та сказала, що "батьківщину" треба зробити чистою і красивою, а пам'ять про проблеми нехай залишається "у душах".

"Чи потрібно маріупольцям щоразу повторювати про страшне? Ось так само з цією пам'яткою: краще давайте зробимо свою батьківщину чистою і красивою, а пам'ять про проблеми залишиться в душах", — заявила вона.

Монумент жертвам голодомору та політичних репресій радянського тоталітарного режиму в Маріуполі було встановлено в 2004 році. Він був зроблений із чорного та червоного граніту, що символізували українську землю та безневинно пролиту кров.

На чорній плиті було розміщено три пшеничні колоски, як символ того, що вони могли когось врятувати від голоду, на червоній плиті був розміщений колючий дріт. Як і по всій території України, більшовики проводили тотальну колективізацію, яка торкнулася і жителів Донбасу.

Її наслідком став голод 1932-1933 років, що торкнувся і маріупольців. Незважаючи на доступ до азовської риби, регіон втратив майже 50 тисяч людей — українців, греків і німців. Здебільшого гинули з голоду сільські жителі, у яких чекісти забирали останнє продовольство.

У книзі українського дослідника голодомору Василя Марочка описуються випадки канібалізму в тих районах, що були віддалені від моря. Згідно з архівними документами Держархіву в Донецькій області були зафіксовані випадки трупоїдства.

У доповідних записках повсюдно наголошується "бездушне ставлення населення і навіть окремих керівників як до тих, хто голодує, так і до померлих. Померлі лежали по 3-4 дні й більше".

Нещасне становище селян спровокувало протести серед населення, проте силами РСЧА вони були придушені.