Хвиля «самогубств» в елітах РФ. Топменеджер Лукойлу поповнив перелік загадкових смертей нафтогазових олігархів Росії

1 вересня стало відомо, що в Росії загадково загинув голова ради директорів Лукойла Равіль Маганов: він випав із вікна лікарні в Москві.

Цей випадок став новим епізодом у черзі загадкових смертей та самогубств представників російських бізнес-еліт і силовиків, що сталися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Відео дня НВ нагадує, що відомо про такі випадки та як їх пояснюють за межами Росії. Російський нафтовий гігант Лукойл — друга за обсягами нафтовидобутку компанія в РФ після Газпрому. Про смерть голови ради директорів Лукойла Равіля Маганова стало відомо 1 вересня.

Російський телеканал РЕН повідомив, що він загинув, випавши із вікна Центральної клінічної лікарні (ЦКЛ) у Москві. Цю інформацію підтвердило джерело агентства Інтерфакс. «Сьогодні вранці [1 вересня] Маганов випав із вікна палати ЦКЛ.

Від отриманих травм він помер», — сказав співрозмовник агентства. Повідомляється, що 67-річний Маганов проходив лікування у відділенні, розташованому на шостому поверсі московської Центральної клінічної лікарні.

Російський Телеграм-канал Mash розповсюдив версію про те, що Маганов міг вчинити самогубство. Водночас компанія Лукойл, заявляючи про смерть Маганова, повідомила, що він «пішов з життя після тяжкої хвороби».

Равіль Маганов вважається автором самої назви компанії Лукойл (від перших букв назв «нафтовидобувних» міст — Лангепас, Урай, Когалим та англійського слова oil, нафта). У 1980-х Маганов працював у компанії Лангепаснафтогаз, яка пізніше увійшла до складу Лукойлу.

Відтоді, як Лукойл було створено 1991 року, Маганов обіймав у цій компанії керівні посади. З 1993 року входив до ради директорів Лукойлу, з 2006-го обіймав посаду першого виконавчого віцепрезидента компанії.

У 2020 році очолив раду директорів нафтового гіганта — після смерті Валерія Грайфера, який обіймав раніше цю посаду. 2019 року Володимир Путін нагородив Маганова орденом Олександра Невського.

21 червня російський таблоїд Московський комсомолець повідомив, що напередодні ввечері у власній квартирі спробував накласти на себе руки Віктор Зімін — видання назвало його полковником Федеральної служби охорони (ФСО) РФ у відставці та «екс-начальником відділу Центрального митного управління».

Видання повідомило, що інцидент нібито стався увечері 20 червня у підмосковному передмісті Новий — колишньому військовому містечку за 20 км на захід від центру Москви. «Характер травм дозволив зробити висновок, що він спробував добровільно піти із життя.

До цього господар разом із братом розпивали спиртне, потім родич відлучився до сусідньої кімнати», — написала російська газета. За її даними, 53-річний Зімін вижив, проте був доставлений у реанімацію у тяжкому стані (швидку нібито викликав його брат).

МК також написав, що на момент спроби самогубства Зімін перебував під домашнім арештом: він був підозрюваним у справі про одержання хабара від бізнесмена, через що у грудні 2021 року чиновника звільнили. Зімін заперечував свою причетність до злочину.

Британський таблоїд Mirror навів більше деталей резонансного випадку, нагадавши, що саме Віктор Зімін ще за Бориса Єльцина носив ядерну валізку президента РФ — портфель, який завжди супроводжує будь-якого кремлівського лідера.

За його допомогою господар Кремля може через систему кодів фактично авторизувати запуск ядерних ракет.

За інформацією Mirror, Зімін продовжував працювати в службі безпеки і після приходу Володимира Путіна, дослужившись до звання полковника, хоча його точна роль і обов’язки в цей період достеменно невідомі.

Таблоїд уточнює, що Зімін намагався застрелитися: його знайшли з вогнепальним пораненням у голову, чоловік лежав у калюжі крові на кухні власної квартири. Поруч нібито знайшли травматичний пістолет Іж 79−9ТМ.

Про те, чи Зімін вижив після госпіталізації в реанімацію, не повідомлялося. 19 квітня 55-річного Сергія Протосеню, колишнього заступника директора російської газодобувної компанії Новатек, було знайдено повішеним у дворі його вілли в Іспанії.

У тому ж будинку знайшли жорстоко вбитими його 53-річну дружину Наталю та 18-річну доньку Марію: їхні тіла виявили у ліжках із численними рубаними та різаними ранами. При цьому поруч із тілом самого Протосені лежали ніж і сокира, які, ймовірно, використав убивця жінок.

Кривава трагедія сталася в популярному серед російської діаспори курортному містечку Льорет-де-Мар на каталонському узбережжі Коста-Брава. Тут сім'я мала заміський будинок, хоча останні роки вони жили у французькому Бордо.

Там же, у Франції, у момент вбивства перебував 22-річний син Протосені Федір: він не поїхав з рідними на відпочинок до Іспанії, але підняв на ноги поліцію, коли одного дня не зміг додзвонитися до жодного з членів своєї родини.

Іспанська поліція припустила, що трагедія могла статися на тлі сімейного конфлікту (нібито Протосеня вбив дружину і дочку, а потім повісився сам). Проте правоохоронці не виключають, що сталося потрійне вбивство, а загибель глави сімейства видано за суїцид.

Іспанські та інші світові ЗМІ при цьому звернули увагу на низку дивних обставин загибелі трьох членів сім'ї: Британський таблоїд Daily Mail поговорив із сином Протосені та друзями родини, які виключили можливість вбивства ним двох близьких жінок.

Федір Протосеня розповів, що батько любив його матір і особливо сестру Марію, яка «була його принцесою». «Він ніколи не міг би нічого зробити, щоб нашкодити їм. Я не знаю, що сталося тієї ночі, але знаю, що мій батько не завдав їм шкоди», — заявив 22-річний студент.

Категорично не вірять у те, що Протосеня міг убити сім'ю, бізнесмен Анатолій Тимошенко, близький друг російського олігарха, та ще один його друг Роман Юравич. Сергій Протосеня був мультимільйонером і в 2006—2011 роках регулярно входив до списків 250 найбагатших росіян.

У Новатеку — дочірній компанії Газпрому та другій в Росії за обсягами видобутку газу — він працював із 2002 року. В 2005 році увійшов у склад ради директорів, у 2015 році пішов з Новатека, пізніше переїхав до Франції. Крім російського паспорта, він мав кіпрський.

Російські Телеграм-канали та ЗМІ повідомляли, що частину активів Протосені було оформлено на кіпрську компанію Viladex Finance Limited, а за тиждень до його смерті до реєстраційної палати Кіпру нібито було подано заявку на розділ часток у компанії.

Чи відповідає дійсності ця інформація російських пропагандистів, невідомо. Крім того, за даними телеграм-каналу База, Сергій Протосеня ще наприкінці листопада 2021 року був власником акцій АКБ Форбанк, який «кришувала ФСБ».

Буквально за день до вбивства сім'ї Сергія Протосені, 18 квітня, стало відомо про ще один дуже схожий випадок, але вже в Москві.

У московських апартаментах колишнього віце-президента Газпромбанку Владислава Аваєва знайшли його тіло, а також тіла його дружини Олени та дочки Марії. Причиною смерті трьох осіб стали вогнепальні поранення.

За попередньою версією Слідчого комітету Росії, Аваєв убив жінку і дівчинку, після чого наклав на себе руки. Вранці 18 квітня він зателефонував особистому водієві та попросив за ним заїхати, проте двері не відчинив.

Старша дочка бізнесмена приїхала до квартири після обіду та виявила тіла родичів. У руці Аваєва нібито лежав пістолет. Той же водій стверджував, що шеф напередодні перебував у чудовому настрої, нічого дивного в його поведінці він не помітив, повідомляв таблоїд StarHit.

Російський Телеграм-канал 112 писав, що мотивом вбивства нібито став затяжний конфлікт банкіра з дружиною. Мовляв, Владислав Аваєв дізнався, що дружина мала стосунки з іншим чоловіком і була вагітна.

Аваєв довго працював у Газпромбанку — найбільшій універсальній фінустанові РФ, повністю підконтрольній Газпрому (нині перебуває під санкціями США та ЄС). Про його обов’язки та рід діяльності в банку майже нічого не відомо.

Телеграм-канал paradox_friends стверджує, що «Аваєв був не настільки близьким до центрів ухвалення рішень». Проте сама посада віце-президента передбачає високий рівень обізнаності.

Також деякий час він був заступником директора департаменту управління справами уряду РФ, а останніми роками очолював компанію Карбонікс, яка виробляє вуглецеві імпланти. Партнером фірми є корпорація Ростех, інформував сайт msk1. ru.

Василь Мельников був знайдений мертвим у своїй квартирі в Нижньому Новгороді, про цей випадок 23 березня писала російська газета КоммерсантЪ. Там же знайшли вбитими його дружину Галину та двох їхніх маленьких синів (4 та 10 років).

Всі загинули від ножових поранень, ймовірні знаряддя вбивства (ножі) були вилучені на місці злочину. Дітей знайшли у дитячій кімнаті, жінку в спальні. Сусіди та знайомі вбитих запевняли, що не помічали конфліктів між членами родини.

Місцева поліція розслідувала версію про те, що Мельников убив свою сім'ю, а згодом себе. Бізнесмену належала компанія, якак постачала медичне обладнання та матеріали для лабораторій МедСтом.

3 березня 66-річний Михайло Уотфорд (він же Михайло Толстошея), якого британські ЗМІ називають «російським магнатом», був виявлений повішеним у своєму особняку в Англії ( графство Суррей).

Його смерть не викликала підозр у поліції, але й мотив суїциду британські правоохоронці пояснити не змогли, повідомляла Daily Mail. Уо тфорд заробив статки на видобутку нафти та газу в Росії.

На початку 2000-х емігрував до Великої Британії, змінив прізвище та зайнявся нерухомістю. До санкційного списку російських олігархів, опублікованого британським урядом після початку війни в Україні, він не увійшов.

Однак звістка про смерть Уотфорда з’явилася того дня, коли Борис Джонсон повідомив Палаті громад, що розширить список людей, пов’язаних із режимом Володимира Путіна, яких торкнуться британські санкції.

У коментарі таблоїду The Sun друг сім'ї припустив, що на душевний стан Вотфорда могла вплинути війна в Україні, розв’язана Росією. Джерело видання заявило, що «його загибель викликає питання, особливо після всіх цих підозрілих смертей російських громадян [у Британії]».

«Час його смерті та вторгнення в Україну, безумовно, [збігаються] не випадково», — сказав співрозмовник газети. Михайло Толстошея народився 1955 року в Україні (на той момент в Українській РСР).

25 лютого у котеджному селищі Ленінський Виборзького району Ленінградської області (це селище відоме як «гніздо Газпрому») знайшли тіло 61-річного Олександра Тюлякова — заступника гендиректора Єдиного розрахункового центру Газпрому (Казначейства головного газового монополіста РФ).

Він висів у петлі, а поруч лежала передсмертна записка (її зміст не розголошується).

Коли на місці смерті Тюлякова працювали криміналісти, до будинку під'їхали співробітники служби безпеки Газпрому, оточили територію та прогнали співробітників Слідкому та поліцейських. За даними Нової газети, напередодні смерті його бачили сильно побитим.

29 січня, за місяць до вторгнення РФ в Україну в маєтку в тому самому селищі Ленінсьий було знайдено тіло 60-річного керівника транспортної служби компанії Газпром-інвест Леоніда Шульмана.

Окривавлене тіло з глибокими різаними ранами лежало на підлозі у ванній, біля ванної знайшли будівельний ніж. Поліцейські виявили записку, в якій Шульман скаржився на нестерпний біль, повідомляло видання Грані.

Чоловік перебував на лікарняному після травми, на нозі в нього було встановлено апарат Ілізарова. Нова газета писала, що слідчі засумнівалися у справжності передсмертної записки.

«У всіх випадках є великі підозри, що смерті могли бути штучно подано як самогубство, але хто це зробив і чому?» — ще в квітні озвучив головне запитання Гжегож Кучинські, директор Євразійської програми Варшавського інституту.

Він припустив, що деякі високопосадовці, пов’язані з Кремлем, можуть «замітати сліди шахрайства в державних компаніях».

«Якщо ми побачимо серйозні кадрові перестановки серед топ-менеджерів Газпрому, ця гіпотеза може виявитися вірною», — зазначив Кучиньскі, наголошуючи на тому, що частина випадків пов’язані саме з олігархами нафтогазового сектору.

На думку Пола Гобла, колишнього радника держсекретаря США, який наприкінці червня прокоментував низку дивних смертей Голосу Америки та Радіо Свобода, «те, що відбувається відображає повний розвал системи цінностей у Російській Федерації».

«Не тільки уряд вбиває людей, а й росіяни вбивають росіян заради економічної вигоди. За вбивствами може стояти як уряд, так і незадоволені співробітники чи конкуренти», — вважає він. Гобл вважає, що хвиля загадкових «самогубств» може бути результатом зміни поколінь.

«Путінський режим немолодий, зрештою, лідеру вже 70, люди навколо нього переважно одного віку. У цьому віці починаєш думати про наступника. Кому вони збираються передавати багатство? Наступного покоління.

Позбутися когось, хто міг завадити цьому процесу — дуже привабливо для багатьох», — переконаний колишній радник держсекретаря США.

Теми дивних смертей впливових росіян торкнулися й автори нового документального фільму Secrets of the Oligarch Wives (Секрети дружин олігархів), який вийшов 28 червня на відеосервісі Paramount+.

У ньому розповідається про партнерок російських олігархів і про те, свідками чого вони стали, живучи у вищих колах путінського режиму.

Як пише Newseek, російський банкір Герман Горбунцов, який входив до рад директорів кількох банків РФ — один із тих, хто в цьому фільмі назвав невипадковою низку загадкових випадків смертей олігархів.

«Вбивця сам вигадує метод, коли йому наказують „прибрати“ сім'ю, — каже Горбунцов. — Методи схожі, але щоразу трохи відрізняються — тут сокира, там пістолет. [Зрештою] вони все одно мертві. Один раз, можливо, два ще могли б бути збігом. Але це [черга смертей] - не збіг.

Це не самогубство». Горбунцов також розповів авторам фільму про те, що і на його життя намагалися вчинити замах вже після того, як він виїхав з Росії. Вочевидь, йдеться про епізод 2012 року, коли невідомий кілька разів вистрілив у банкіра біля його будинку у Лондоні.

Тоді Горбунцев отримав шість кульових поранень, був у комі, але вижив. «Що вражає в інцидентах 2022 року, то це те, що жоден із померлих олігархів, наскільки відомо, не робив критичних публічних зауважень з приводу вторгнення в Україну, — зазначає DW.

— При цьому жоден із них не потрапив у міжнародні списки санкцій, складені за підсумками вторгнення».