Спільна робота над американською пропозицією кроків до миру, історичний візит до Франції та домовленість щодо закупівлі літаків і систем ППО, посилення стійкості України – результати дипломатичної роботи Президента в листопаді

Глава держави виступив онлайн на парламентському саміті міжнародної Кримської платформи, провів відеоконференцію з представниками українських дипломатичних установ і взяв участь в онлайн-засіданні Коаліції охочих та онлайн-зустрічі із сенаторами США.

Серед пріоритетів дипломатичної роботи були: досягнення достойного миру, оборонна допомога, зміцнення повітряного флоту України й протиповітряної оборони та посилення тиску на Росію.

У другій половині листопада ключовою темою стала робота над американською пропозицією кроків до закінчення війни. Двадцятого листопада під час візиту в Україну міністр Сухопутних військ США Деніел Дрісколл офіційно представив рамковий документ щодо встановлення миру.

Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Україна підтримує пропозиції Президента Трампа, щоб закінчити кровопролиття, та готова конструктивно працювати з американською стороною і партнерами у Європі та світі, щоб результатом став реальний мир.

Двадцять третього листопада в Женеві українська делегація провела зустрічі з американськими та європейськими представниками. За підсумками переговорів із делегацією Сполучених Штатів сторони доопрацювали проєкт плану щодо миру.

Наступна зустріч української та американської команд відбулася 30 листопада у Флориді. «Важливо, що є конструктив у розмові, і про всі питання на зустрічах говорили відверто та спрямовано на забезпечення суверенітету й національних інтересів України.

Вдячний Америці, команді Президента Трампа та Президенту особисто за час, який так інтенсивно вкладається у визначення кроків для закінчення війни. Будемо працювати далі. Очікую на повну доповідь нашої команди при особистій зустрічі», – зазначив Володимир Зеленський.

Пріоритетом Президента також було залучення додаткових внесків і країн до програми PURL та реалізація інструменту SAFE. У листопаді сума задекларованих коштів у межах ініціативи PURL, учасниками якої є 18 держав, склала 3,12 млрд дол.

Також минулого місяця країни Євросоюзу завершили подачу деталізованих національних інвестиційних планів у межах фінансового інструменту SAFE.

Про свою готовність узяти кредити заявили 19 країн Євросоюзу, із них 13 висловили зацікавленість у долученні України до проєктів із оборонних закупівель – для фінансування постачання дронів, артилерійських боєприпасів і ракетного озброєння.

У центрі уваги дипломатії Глави держави також були: збільшення фінансування виробництва дронів і розвиток спільних оборонних виробництв, посилення санкційного тиску на Росію та використання заморожених російських активів для захисту й відновлення України.

Особливий акцент – переговорний процес щодо членства у Євросоюзі. У листопаді Європейська комісія презентувала звіт у межах Пакета розширення Європейського Союзу 2025 року.

У документі йдеться про те, що Україна послідовно просувається в реалізації законодавства відповідно до норм Євросоюзу, і є готовність до відкриття переговорних кластерів.

«Це найкращий результат оцінювання на сьогодні – доказ того, що навіть під час захисту від повномасштабної агресії Росії Україна продовжує реформи та змінюється відповідно до європейських стандартів.

Ми очікуємо рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи», – наголосив Глава держави. Минулого місяця Президент України також перебував із робочими візитами в Греції, Франції, Іспанії та Туреччині.

В Афінах основна увага була приділена постачанню газу в Україну. Під час візиту 16 листопада Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс обговорили домовленості щодо отримання природного газу.

НАК «Нафтогаз України» та грецька державна компанія DEPA Commercial підписали документ щодо його постачання в Україну цієї зими.

У Парижі 17 листопада Президент України та Президент Франції підписали декларацію про наміри щодо співробітництва: документ дасть Україні змогу придбати 100 літаків Rafale F4 до 2035 року, системи ППО SAMP/T, радари до систем ППО, ракети класу «повітря – повітря» та керовані авіабомби.

Також передбачена можливість передачі технологій і спільного виробництва літаків із локалізацією в Україні.

Під час візиту Володимира Зеленського до Мадрида 18 листопада Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес оголосив про внесок 100 млн євро в програму PURL, виділення економічного пакета на 200 млн євро, зокрема на відновлення та зміцнення енергетики, та використання 215 млн євро для проєктів спільного виробництва зброї з Україною в межах SAFE.

Україна також працюватиме з іспанськими оборонними виробниками над проєктом для постачання, зокрема, радарів дальнього виявлення цілей, що може значно посилити український захист.

Дев’ятнадцятого листопада в Анкарі Володимир Зеленський обговорив із Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом дипломатичні зусилля для закінчення Росією війни проти України.

Також ішлося про спільні виробничі проєкти та залученість Туреччини до Коаліції охочих, особливо до її військово-морського компонента для гарантування безпеки в Чорному морі. Крім того, у листопаді Глава держави провів близько 35 телефонних розмов.

Серед них – із віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і міністром Деніелом Дрісколлом щодо мирного плану. Володимир Зеленський неодноразово спілкувався з багатьма європейськими лідерами.

Телефонні розмови відбулися з президентами Азербайджану, Кенії, Литви, Лівану, Румунії, Сербії, Філіппін, Фінляндії, Франції, канцлером Німеччини, прем’єр-міністрами Болгарії, Великої Британії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Канади, Латвії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Хорватії, Швеції, Фінляндії, Японії, Президенткою Європейської комісії, Президентом Європейської ради та Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

Також у листопаді Президент провів зустрічі з партнерами, які приїжджали в Україну: з головою Народної скупщини Сербії Аною Брнабич, міністеркою закордонних справ Латвії Байбою Браже, міністром оборони Литви Робертасом Каунасом та представниками країн-партнерів при НАТО.

Минулого місяця Глава держави провів відеоконференцію з представниками дипломатичних установ України, на якій окреслив основні пріоритети їхньої роботи.

Серед першочергових завдань – посилення протиповітряної оборони, розширення ініціативи PURL, розвиток інструменту SAFE і спільне виробництво, резолюції на підтримку України в ООН, особливо щодо українських дітей, яких викрала Росія.

Цього ж місяця Президент провів онлайн-зустріч із сенаторами США та взяв онлайн-участь у парламентському саміті міжнародної Кримської платформи, на якому були представлені майже 70 іноземних делегацій.

Під час звернення до учасників заходу Володимир Зеленський закликав продовжити тиск на Росію, яка прагне юридичного визнання вкрадених територій.

«Надзвичайно важливо відстоювати принципи, на яких заснована Європа: що кордони не можна змінювати силою, що воєнні злочинці не можуть уникнути правосуддя і що агресор мусить повністю заплатити за війну, яку він розпочав, і саме тому рішення щодо російських активів необхідні», – наголосив Глава держави.

Двадцять п’ятого листопада відбулося засідання Коаліції охочих у форматі відеозв’язку за участю 40 представників країн-партнерів. Зокрема, уперше був присутній державний секретар США Марко Рубіо.

Володимир Зеленський наголосив, що, поки Росія серйозно не налаштована припинити загарбницьку війну, не можна припиняти роботу на підтримку України.

«Ми маємо захищати життя, зміцнювати протиповітряну оборону й утримувати лінію фронту, зберігати санкції проти Росії, нарешті спрямувати заморожені російські активи на посилення захисту України та, нарешті, розробити працездатну рамку для розгортання Коаліцією охочих сил стримування в Україні шляхом підписання відповідного меморандуму», – зазначив Президент.

Крім того, у листопаді продовжилася активна робота щодо посилення санкційного тиску на Росію та синхронізації санкцій із партнерами. Глава держави своїми указами ввів у дію вісім рішень РНБО щодо застосування санкцій.

Зокрема, Україна синхронізувала 19-й санкційний пакет Євросоюзу. Загальний вплив цього санкційного пакета на обмеження російських заробітків оцінюється щонайменше в десятки мільярдів євро щороку.

Також запрацювали в українській юрисдикції останні санкції, запроваджені США: під обмеження потрапили «Роснєфть», її підприємства, а також компанії, що входять до групи «Лукойл».

Загалом із початку року Україна синхронізувала вже 13 пакетів санкцій із партнерами: Великою Британією, Канадою, США, Японією та Європейським Союзом.

Також минулого місяця Україна застосувала обмеження проти російських суб’єктів, які працюють на видобуток ресурсів в Арктиці, та компаній, що здійснюють розробку родовищ корисних копалин.

Крім того, санкції запровадили проти 56 морських суден, які у 2022–2025 роках незаконно заходили в тимчасово окуповані Росією порти України та вивозили українську продовольчу продукцію.

Під українські санкції також потрапили російські урядовці, зокрема наближений до очільника РФ фінансист Кирило Дмитрієв, який поширює пропаганду, а також російські видавництва, що працюють на виправдання агресії та насаджування антиукраїнських настроїв на тимчасово окупованих територіях України.

Загалом у Державному реєстрі санкцій міститься понад 20 тис. підсанкційних юридичних і фізичних осіб. Наша країна продовжує роботу з посилення тиску на Росію.

Разом із партнерами у Європейському Союзі фіналізуються пропозиції до 20-го пакета санкцій, який має передбачати додаткові обмеження щодо російського енергетичного сектору, тіньового флоту та компаній, які підтримують військово-промисловий комплекс агресора, а також проти викрадачів українських дітей.