Наступ на північному фронті: що стоїть за активізацією РФ у Харківській і Сумській областях

Друзі, давайте трохи внесемо ясність у новини. Оскільки недооцінювати події просто ризиковано, але й паніка — точно не союзник. Противник перейшов у наступ на північному фронті. Тобто на Сумську та Харківську області.

На пікові значення бойові дії вийшли ще два тижні тому, і відтоді зниження активності немає. Про це заявив головком Олександр Сирський. Загалом, Генштаб про інтенсивність боїв на Курщині щодня повідомляв, я періодично писав докладніше.

Але в чому сенс, суть і масштаб того, що відбувається? Цілі противника очевидні. До моменту початку переговорів, які Кремль хоче відтягнути до осені, вони просто зобов'язані вичавити ЗСУ зі своєї території.

Не в результаті переговорів домовитися про вихід або заміну, а вибити військовою силою. За будь-яку ціну. Не рахуючись із втратами. Забувши про інші напрямки. Вибити, вичавити, перетворити території на місячний пейзаж, але порожній.

Тому що інакше власному населенню продати результат як "Перемогу над Україною (Заходом, НАТО)" неможливо. Та й весь світ уже сміється над "СВО за планом". Основні ресурси у них на Курщині, там від 60 до 64 тисяч особового складу. З яких приблизно 10 тисяч — прикордонники.

Ось саме цією масою вони і намагаються влізти на територію України. Планували ще у вересні "раптово" і "потужно", але ми вдарили першими, щось пішло не так.

І в нинішніх умовах, коли ми добряче їх там розмотали, коли у нас там стоять бойові бригади і пристойна кількість дронів, коли саме там відмінно працює наша ударна авіація — на що вистачить цього угруповання? Точно не йдеться про наступ на Суми. Взагалі не близько навіть.

Про Харків тим більше, навіть не смішно. Максимум — залізти в прикордоння і там окопатися. Оголосити про створення буферної зони. Сточити заради цього всі свої високомобільні, дійсно елітні сили, які стягнули на Курщину.

Тобто на Запорізькому і Костянтинівському напрямках окупанти не дочекаються цих підкріплень для наступу. Що теж можемо вважати результатом нам у плюс. І про Бєлгородську не забуваємо. Цю проблему їм теж доведеться вирішувати. І теж за всяку ціну, не рахуючись із втратами.