"Бійка з ТЦК в Одесі — не випадковість": як Росія й бездіяльність української влади створюють "війну" в тилу

Уранці 30 жовтня, у провулку Базовому в місті Одеса, поблизу ринку "7‑й кілометр", стався конфлікт між вантажниками складських баз та співробітниками Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Сутичка розпочалась у районі асфальтового заводу та складських майданчиків, а вже на перехресті з вулицею Базовою переросла у бійку. Внаслідок подій вантажники перекинули службовий мікроавтобус представників ТЦК.

У Одеському обласному ТЦК та СП повідомили, що група осіб здійснила напад на військовослужбовців, внаслідок чого було пошкоджено службовий транспорт, а також є травмовані серед працівників центру.

"Ми розцінюємо цей випадок не просто як хуліганство чи акт протесту, а як прямий напад і спробу силового перешкоджання законним мобілізаційним заходам", — зазначили в повідомленні.

Наразі правоохоронці проводять невідкладні слідчі дії, щоб встановити осіб, причетних до правопорушення.

Це не перший окремий конфлікт навколо мобілізаційних заходів, але в такому масштабі — з активним спротивом і насильницькими діями — інцидент виглядає безпрецедентним за час війни.

Він підняв питання про ризик внутрішньої ескалації протистояння з ТЦК — від бійок до застосування зброї.

На думку військового експерта Олега Жданова, ситуація яка склалась в Одесі відображає те, що відбувається в державі й у політиці — у внутрішній політиці вищого керівництва. "Це результат їхньої роботи, зокрема президента.

Хай як би зараз у новому законі не викреслювали відповідальність президента, мобілізація все одно проводиться на підставі указу Президента. Той, хто дає розпорядження — той і несе відповідальність. Навіть якщо це прибрали з тексту закону", — каже Фокусу Жданов.

За словами експерта, масове звільнення військкомів у 2023 році фактично зруйнувало стару систему військового обліку, але нову так і не було створено. "Стару систему викинули, а "затем" нічого не побудували.

Ми отримали хаос, який тепер виливається у вуличні конфлікти", — пояснює він. Жданов переконаний: держава має починати не з каральних рейдів, а з комунікації, соціальної політики та мотивації.

"Маннергейм колись сказав: щоб люди пішли захищати державу, треба створити умови, в яких вони самі погодяться йти. Це — інформаційна політика, соціальний захист і матеріальна зацікавленість", — зазначив експерт.

На думку Жданова, за роки війни влада жодного разу не підвищила грошове забезпечення військовослужбовців і не розширила соціальний пакет.

"Депутати не можуть знайти грошей для військових, але водночас ухвалюють суперечливі рішення, як-от дозвіл виїзду чоловікам 18–22 років за кордон. Тепер визнають це помилкою, але люди вже поїхали", — каже він.

За відсутності системної мотивації з'явилося явище, яке експерт називає "бусифікацією" — тобто заміною добровільної агітації примусовими рейдами. Порівнюючи ситуацію з російською, експерт визнає, що ворог ефективніше працював із контрактниками.

"Росіяни підіймали виплати, мотивували людей грошима і тримали резерв майже чотири роки. Якщо ми не можемо ідеологічно мотивувати — треба мотивувати матеріально. Це — пряник. Але водночас має бути й "батіг" — чітке покарання за порушення дисципліни.

Держава має прокинутися і почати виконувати свої функції. Мотивація і покарання — ось як працює нормальна демократична система. Ми не маємо стати диктатурою, де лише батіг. Але й без пряника люди не підуть на фронт", — наголошує експерт.

Жданов додає, що навіть у російській армії спершу діяла система фінансових стимулів, і лише тепер вона починає тріщати. "А ми навіть резервної армії не створили. І тепер розгрібаємо наслідки цієї бездіяльності", — каже він.

Колишній співробітник СБУ, військовий експерт Іван Ступак вважає, що ці кадри з Одеси — не лише внутрішня проблема, а й серйозний інформаційний ризик для України. "Це відео, найімовірніше, стане вірусним. Це подарунок для Російської Федерації.

Їм навіть не треба нічого вигадувати чи знімати. На початку війни вони створювали свої "баклан-фільми", а тепер просто використовують наш контент. Ми самі, українці, генеруємо матеріали, які потім стають пропагандою проти нас", — зазначає Фокусу Ступак.

За словами експерта, російські пропагандисти не створюють цей контент для власної аудиторії — основна ціль — українці. "Їм важливо показати нам самих себе. Мовляв, дивіться, як чинять одесити — чому так не роблять у Дніпрі чи Харкові? Це метод підбурювання.

І, на жаль, він працює. Росії лише залишається це "обгорнути" і подати", — пояснює Ступак. Він наголошує: проблема не у відео як такому, а у відсутності довіри до самої системи мобілізації.

За словами експерта, коли люди бачать, що когось силоміць забирають, а хтось на дорогій машині з перепусткою від місцевої адміністрації спокійно катається через закриті мости — це руйнує суспільну єдність. "Люди не ідіоти, вони бачать, що війна стала війною для бідних.

Багаті відкупляються", — каже він. Експерт наголошує: швидких рішень тут немає. Єдиний вихід — повна зміна системи, заснованої на довірі — "ТЦК має не брати хабарів і не вбивати людей".

На його думку, ситуацію можна змінити лише через покарання порушників і прозорість системи. "Якщо посадять тих, хто зловживає, і це станеться публічно — тоді суспільство почне вірити. Але це довгий процес", — додає Ступак.

На думку експерта, криза мобілізації почалася після корупційних скандалів у ТЦК. Коли люди побачили, як військком Борисов заробив мільйони доларів, а кожен наступний військком мав по мільйону євро — суспільство просто втратило довіру.

Люди не хочуть бути частиною системи, яка сама себе дискредитувала. Експерт підкреслює: довіра виникає, коли держава сама дотримується своїх обіцянок.

"Пам'ятаєте, як військовим обіцяли сто тисяч гривень на місяць? Скільки людей їх реально отримали? Більшість — тридцять тисяч, бо формально вони не на "нулі".

Або коли люди гинуть під Бахмутом, а по документах вони значаться на Яворівському полігоні — родини місяцями вибивають компенсації. Це системна несправедливість. Система може працювати тільки тоді, коли в неї вірять.

Якщо держава виконує обіцянки, якщо ТЦК діє чесно, якщо винні караються — тоді з'являється мотивація. Інакше це просто репресивна машина, проти якої починають чинити опір", — каже Ступак.

Військовий аналітик і ветеран АТО Євген Дикий називає події в Одесі — одночасно шокуючими й цілком очікуваними. На його думку, цей випадок — наслідок трирічної системної роботи Росії зі зриву мобілізації в Україні та трирічної повної бездіяльності української влади.

За словами Дикого, російські спецслужби з 2022 року ведуть цілеспрямовану кампанію проти мобілізації: через агентурні мережі, чат-боти, Telegram-канали й соцмережі вони поширюють дезінформацію, підбурюють людей і дискредитують Збройні сили.

Водночас українська влада, каже експерт, уникала самої теми мобілізації, вважаючи її "токсичною" перед виборами. "Влада нічого не пояснює людям — чому мобілізація неприємна, але неминуча. Всі питання переклали на ТЦК.

А від місцевого до центрального рівня — суцільне мовчання. Навпаки, політики почали загравати з ухилянтами. Бо їхній електорат не на фронті, а в тилу. І таких — більше. Це стало політичним курсом співчуття до тих, хто не воює", — каже Фокусу Дикий.

Ветеран наголошує, що подібні дії як от в Одесі мають кваліфікуватися не як хуліганство, а як державна зрада. "Ми чудово знаємо, що ці інциденти координує російська агентура. А сприяння агентурі — це і є державна зрада. Але стаття "державна зрада" взагалі не застосовується.

Навіть за перешкоджання діяльності ЗСУ вироків немає", — наголошує він. Євген Дикий проводить пряму паралель між ситуацією в тилу та подіями на фронті. "Поки в тилу б'ються з ТЦК, на фронті ми втрачаємо Мирноград і Покровськ.

Бої йдуть усередині міст лише через одне — брак людей. У Куп'янську та на Донеччині фронт тримають виснажені частини. А нових бійців нема. Потребу нової хвилі мобілізації було зрозуміло ще восени 2022 року, коли Росія розпочала власну.

Ми почали говорити про це лише через рік, а діяти — ще пізніше. І досі не зробили головного", — каже ветеран.

За словами Дикого, Україна досі не ухвалила два ключові рішення, без яких мобілізаційна система не зможе працювати: "Якщо так триватиме, ми програємо війну за кілька місяців — не через зброю, а через відсутність людей", — попереджає експерт.

Дикий переконаний: у випадках нападу на військовослужбовців працівники ТЦК повинні мати право застосовувати зброю. "Коли в тилу підіймають руку на військового, це нічим не відрізняється від того, що робить ворожий солдат на фронті.

Там він має право стріляти у відповідь — і тут має мати те саме право. Ба більше, за такі дії треба не карати, а нагороджувати. Зараз же, навпаки, ТЦК роблять цапами-відбувайлами — їм не можна нічого, а на них можна все", — каже він. На думку Дикого, ситуація дійшла до межі.

"Або влада змінює політику мобілізації негайно — з ухваленням необхідних законів, з реальним переслідуванням російської агентури й організаторів спротиву, — або треба чесно визнати, що вона не здатна це зробити. Тоді хай армія сама набирає собі людей.

Але це вже буде кінець системи", — підсумував експерт. Нагадаємо, влада впровадила нову схему виявлення військовослужбовців, які ухиляються від призову, і тепер ТЦК перевіряють підприємства спільно з податківцями та Держпраці.