День без перемоги. Як Путін залишає росіян без свята 9 травня

Фокус розбирався, про що свідчить скасування головного російського свята. Спочатку у прикордонних з Україною регіонах РФ — Бєлгородській, Брянській, Курській областях, а також в окупованому Криму російська влада скасувала паради перемоги на 9 травня.

Причина — "поточна ситуація" та "небажання провокувати противника", тобто Україну. Згодом хвиля відмов прокотилась й дальніми регіонами.

Голови місцевих адміністрацій далеко від кордонів з Україною заявили, що через "морально-етичні аспекти" проводити масові святкування не можуть. Інші сказали, що бажають висловити "солідарність з регіонами країни, де з міркувань безпеки вже скасували святкові заходи".

Таким чином паради не відбудуться, наприклад, не тільки в Рязані чи Калузі, а й у Тюмені, Нижньовартовську, Сургуті, Ханти-Мансійську, які розташований за дві тисячі кілометрів від України.

А у Краснодарському краї хоча формально не оголошували про скасування парадів, але військову техніку можна буде побачити тільки в Новоросійську, хоча раніше марші влаштовувалися у Краснодарі та Сочі.

Але так звані заходи безпеки — далеко не головна причина скасування парадів. Річ у тім, що Москві дедалі більше не вистачає військової техніки для демонстрації — вона вся на фронті.

"Незалежно від того, що справжньою причиною є проблеми з безпекою чи брак обладнання, рішення про скасування цьогорічних парадів до Дня Перемоги є болючим ударом для Володимира Путіна, який натякає на похмуру реальність, що стоїть за оптимістичними пропагандистськими зображеннями Москви щодо його невдалого вторгнення в Україну", — зазначає видання американського аналітичного центру Atlantic Council.

До того ж не вистачає для проведення парадів і людей. На думку експертів, у містах РФ, в яких паради відбудуться, йтимуть лише солдати строкової служби — всі контрактники на війні в Україні.

Та навіть більше, очікується, що у деяких регіонах залучатимуть інструкторів та інший персонал, одягнений у військову форму, аби створити видимість звичайної ситуації.

Скасовані не лише паради, а й традиційні акції "Безсмертний полк" із портретами ветеранів Другої світової війни. Бо влада думає, що на них росіяни принесуть портрети загиблих у війні в Україні — і їх буде велика кількість.

В Україні за рік загинуло близько 200 тисяч російських військових. Натомість у Москві парад на День перемоги має відбутися за будь-яких умов — це шанс показати народу, що він все ще сильний і контролює "спеціальну військову операцію" в Україні.

Репетиція відбулась напередодні — 7 травня. Іноземні журналісти, які працюють у столиці РФ, зазначають, що солдати маршували по площі, яка була прикрашена плакатами та інсталяціями з датою запланованого параду.

Політолог Тарас Чорновіл нагадує: доступ до Красної площі закритий з середини квітня, тож що там відбуватиметься, бачитимуть лише обрані. Обрані й створюватимуть картинку для телеекранів. З них можна буде побачити президента Володимира Путіна.

Проте досі не відомо, чи з'явиться Путін на параді власною персоною, чи виступатиме з екрана. Британське видання The Guardian напередодні 9 травня пише, що нині Москву охопила "небачена раніше нервозність".

І перш за все через інцидент з невідомими безпілотниками над Кремлем, який поставив Москву на межу нервового зриву". Журналісти зазначають: влада РФ заборонила використання дронів, почала глушити GPS-сигнали, а поліцейським поспіхом роздали біноклі для виявлення дронів.

І вони їм можуть знадобитися, адже, російська техніка на параді на Красній площі є легітимною ціллю, по якій можуть завдати удару українські військові, а засоби для завдавання таких ударів в українських військових знайдуться.

"Центр Москви прикритий так, що там птиця не пролетить. Тому безпілотники, які там пролетіли як українські, думаю, були їх власні. Для Путіна Червона площа — абсолютно безпечне місце. Але, думаю, його там точно не буде. Як і не буде його двійників.

І на це є кілька причин, — говорить Чорновіл — По-перше, останній раз справжнього Путіна ми бачили у ювілейному 2020 році. Ветеранiв, які стояли за ним на відстані кількох метрів, до того кілька тижнів тримали на карантині.

Путін боїться не вбивства та прильотів дронів, а інфекцій. У нього ж онкозахворювання. Його тримають штучно при житті.

Справжній Путін давно не з’являється на людях – не їздить до Лукашенка, в окупований Крим та Маріуполь, а сідає тільки за довгі столи та з’являється на відеоконференціях, і то не на всіх. Навiть якщо загрози життю його поки нема, але існує параноїдальний страх".

Інше питання — чому там не буде двійника? Чорновіл зауважує: атака дрона, хто б таку не організував, це страшне приниження, унікальне. І з таких обставин Володимиру Путіну потрібно було виходити — показати, що не злякався. "Є два варіанти. Перший — скасувати повністю.

Заявити: "Бережемо життя" учасникам Другої світової війни та турбуємося про країну — всі сили кидаємо на "СВО". Цей варіант зайшов би, якщо заздалегідь підкріпити його суперпропагандистською кампанією на телебаченні.

Другий — організувати парад лише у Москві, зібравши все найкраще. Зробити акцент на Путіні. Він би говорив: "Нас атакують, але ми стоїмо, ваш лідер не боїться". Обидва варіанти, за словами експерта, були б виграшні для РФ.

Але, схоже, Кремль може обрати програшний — скомкати по-мінімуму парад, провести, але не вивести на нього Путіна. Таким чином, "найбільше свято" Путіна може перетворитися на його поразку.

Мовляв, день перемоги у Другій світовій війні, яку росіяни називають Великою Вітчизняною, поступово став центральним елементом бачення російської ідентичності диктатором Володимиром Путіним за 23 роки його перебування при владі.

"Ретельно організовані паради традиційно надають Кремлю можливість похизуватися сучасною російською військовою могутністю", — пише видання The Guardian.

А Андрій Колесников, старший науковий співробітник Фонду Карнегі, уточнює: "Для Путіна це, безумовно, найважливіша подія року. Президент РФ черпає всю свою легітимність з цього параду, позиціонуючи себе як прямого наступника армії, яка перемогла нацистську Німеччину".

Проте у Кремлі нині все-таки докладають зусиль, аби парад у Москві став визначальним — Путіна має почути та побачити вся Росія.

В Atlantic Council зазначають, що щорічне святкування дня перемоги в Росії тісно пов’язане особисто з Путіним — йому важливо проводити в котрий раз "історичні паралелі" між двома війнами, показуючи Україну як спадкоємицю нацистської Німеччини.

Під час торішньої промови Путін говорив, що Росія воює в Україні, аби у світі "не було місця нацистам". "Як і 1945 року, перемога буде за нами", — у 2022 році сказав Путін.

"Володимир Путін весь час свого правління ставить досвід Другої світової війни як спробу відновлення російської національної гордості після уявних принижень 1990-х років.

Путін перетворив традиційне російське благоговіння перед радянськими військовими зусиллями на квазірелігійний культ перемоги — з власними догмами, святами та єретиками", — пояснюють аналітики.

Мовляв, цей культ перемоги надовго задав тон у російській політиці та суспільному житті.

"Внутрішні та зовнішні опоненти режиму Путіна регулярно зазнають нападок як "фашисти", причому всілякі поточні питання розглядаються через поляризаційну призму Другої світової війни.

Ця тенденція ніде не проявляється так яскраво, як в офіційному російському підході до України.

Українську владу роками безпідставно таврували як "нацистську", а нинішнє вторгнення в Україну зображували як сучасне продовження боротьби з Адольфом Гітлером", — додають в Atlantic Council.

Наразі експерти прогнозують, що російська влада, попри скасування парадів, буде намагатися створювати ідеально святкову картинку для своїх громадян, 65% яких вважають День перемоги найважливішим святом (за свіжими даними Всеросійського центра вивчення громадської думки, розміщеними на їх сайті, йому поступається навіть Новий рік з 58%).

"Ну що будуть робити росіяни? Випивати водку десь на кухні та говорити: "Щось не так". Знаєте, чого більше всього бояться росіяни? Не того, що гинуть їх люди – у них людей багато, вони не помічають втрати, ціна людського життя там невисока.

Бояться вони того, що війна прийде на територію Росії – "до нас в дім". Причому не лише зовні, а й всередині почнуться релігійні, етнічні конфлікти. Скасування парадів, "безсмертних полків" може бути початком паніки для росіян.

Пам’ятаєте, як Сталін говорив, що війну треба вести на чужій території, а коли вона прийшла в Радянський Союз, перший час країна була паралізована", — додає Тарас Чорновіл. Тож однозначно свято перемоги Кремль та пропагандисти створюватимуть на телеекранах.