Війна, особливо, така екзистенційна, коли поразка дорівнює смерті, як у нас з недоімперією — це і духовне протистояння. Перемагає не лише чисельність військ, сучасність зброї, але й сила духу народу.
І от той психоз, якій царює в інформпросторі ворога стосовно нашого наступу — саме те, що треба.
Лишень у ЗСУ почалися тактичні контратаки в Бахмуті і перекидання військ, то в недоімперії просто поїхав дах: ЗСУ наступають, готується штурм Бєлгороду (кому він, до біса, потрібен?!), російська армія залишає позиції і біжить.
Коли щось подібне вкидуємо в інфорпростір ми — це зрозуміло, це деморалізація ворога. Але це ж вони самi, їхні військкори та провладні сайти.
А це означає, що по-перше, в недоімперії чудово розуміють, що вторгнення в Україну було неспровокованої агресію, і чекають на справедливу заслужену відплату. По-друге, вони там добре знають незадовільній стан своєї невмотивованої армії, тому готуються до поразки.
І водночас страшенно її бояться. Бо для російської влади та її обслуги це буде кінець — панування, багатства, безкарності, а для багатьох — і життя. Тому вони всюди бачать українські ДРГ і готові репетувати про наш наступ, хоча поки що іде підготовка до нього.
До речі, одна з версій нещодавнього збиття 2 літаків і 2 вертольотів ворога у Брянській області полягає в тому, що це самі росіяни, очікуючи наших бомбових ударів, спочатку РЕБом вирубили системи розпізнавання "свій-чужій", а потім збили свою ж ударну авіаційну групу.
Звісно, мені б хотілося, щоб ворожу авіацію над територією ворога знищували українська ППО або українські ДРГ.
Проте, погодьтеся, наведена версія цілком відповідає атмосфері психозу, переляку і відвертої маячні на зразок арешту главкома Залужного за наказом президента Зеленського, які насичують зараз російський інформаційний простір. І це добре.
Всі права захищені IN-Ukraine.info - 2022