"Фізично не можна відрізнити": військовий пояснив, як і чому ЗСУ глушать свої ж дрони

Українцям же не вистачає координації для застосування антидронових рушниць і "окопного РЕБ" у запалі бою. У ЗС РФ ситуація інакша, адже вони використовують інші частоти.

Напередодні український військовослужбовець Олександр Карпюк (Serg Marco) заявив про великі втрати дронів через "дружній вогонь" сил протиповітряної оборони (ППО) і радіоелектронної боротьби (РЕБ), які сягають мільйонів доларів.

Військовий експерт зі зв'язку та безпілотних технологій Сергій Бескрестнов із позивним "Флеш" у коментарі Фокусу підтвердив наявність такої проблеми і розповів, як її можна усунути.

За його словами, дружній вогонь — це одна з основних причин падіння безпілотників Сил оборони України, і на фронті всі про це знають. Велика проблема полягає в тому, що багато військових не координують свою діяльність з операторами засобів РЕБ та іншими підрозділами.

За час війни були випадки, коли дружнім вогнем атакували навіть пілотовану авіацію. "Взаємодія, організаційний процес є, але його, звісно, треба покращувати, щоб наші безпілотники не падали.

Найчастіше причиною їхнього падіння є невеликі засоби "окопного" РЕБ, якийсь підрозділ, не розібравшись, може з антидронової рушниці атакувати свій власний БПЛА, прийнявши його за ворожий.

Ось, наприклад, сидить окремий підрозділ, який за свої гроші купив антидронову рушницю, не будуть же вони за кожним дроном звертатися до штабу і з'ясовувати — наш чи не наш. Ми не говоримо про "великий" РЕБ, встановлений на машинах, тому що він добре організований.

Оператори таких комплексів намагаються з пілотами спілкуватися, давати їм "коридори"", — пояснив Сергій Бескрестнов.

В Україні є технології, які дають змогу розрізняти свої та російські апарати, але військові не можуть визначити напевно, якщо летять одночасно кілька безпілотників.

На менш жвавих ділянках фронту, наприклад, на кордонах Чернігівської та Сумської області, відрізнити їх набагато простіше, а там, де тривають активні бої, і між позиціями снують, часом, кілька сотень дронів — усе набагато складніше.

"У такому разі фізично неможливо точно визначити приналежність БПЛА в конкретному місці. Навіть якщо ми поставимо на всі дрони якісь маячки або датчики, однаково знайдуться підрозділи, які цього не зроблять із тієї чи іншої причини", — додав Сергій Флеш.

За його інформацією, якісь фрагменти систем на базі програмного забезпечення для спільної координації ППО, РЕБ і безпілотної авіації в Україні вже є, але подробиці розробок тримають у секреті. Сам Сергій теж взяв участь в одному з корисних проєктів.

Кожен дрон, летячи в повітрі, передає свій ID (номер) — це передбачено протоколами абсолютно всіх комерційних апаратів: Mavic, Autel тощо, і військові створили єдиний реєстр, куди занесли ID десятки тисяч українських дронів.

"Завдяки цьому ми приблизно розуміємо по фронтах, де які, але не можемо з точністю 100% сказати: "це не наш". Тому що це може бути підрозділ, який не приєднався до системи, не надав дані про свої БПЛА, тому не можна збивати, повністю покладаючись на цю інформацію.

Це скоріше для загального розуміння того, що відбувається", — поділився військовий. У ЗС РФ ситуація дещо інша. Російські цивільні квадрокоптери літають на тих самих частотах, що і FPV-дрони, тому їм трохи простіше зі своєю РЕБ.

Якщо українські сили пригнічують частоти, які збігаються з FPV, і наші пілоти часом від цього страждають, то росіяни над своєю територією не "глушать" своїх власних частот, тому в них проблеми виникають рідше.

"Найголовніший спосіб знизити втрати дронів через дружній вогонь — змусити абсолютно всі підрозділи взаємодіяти в цьому середовищі. Навіть найдрібніші, якщо вони користуються РЕБом, щоб не збивали все підряд.

Потрібно створити процедури використання окопного РЕБ", — підсумував Сергій Бескрестнов. Раніше писали, що Україна вироблятиме десятки тисяч дронів на місяць уже до кінця 2023 року.