Чому 24 лютого не було масованого ракетного обстрілу і чим це загрожує Молдові

Станом на 24 лютого у російських окупантів було накопичено боєкомплект для завдання ракетних ударів по Україні.

Однак вони ним не скористалися, хоча з урахуванням наявної різношерстої номенклатури цілком могли забезпечити середньостатистичний наліт зі спробою прориву ППО.

Власне, нелогічно, адже божевільний маніяк, який відмовляє собі в ударі на знакову дату і маючи при цьому гіпертрофований фетиш на дати, таким вчинком викликає більше занепокоєння, ніж навпаки. І слід розуміти, що ракети не закінчилися і вони є в наявності.

Тоді що? Вже ні для кого не секрет, що проблеми з виробництвом ракет, зняттям їх зі зберігання, а також логістикою змушують росіян із кожним разом розтягувати терміни між масованими ракетними ударами. Нині їх накопичувальний потенціал — 2–5 ракет на добу.

Цей накопичувальний потенціал дозволяє за 2 тижні зосередити на основних майданчиках боєкомплект у кількості від 30 до 70 ракет різної номенклатури. Після відстрілу цього боєкомплекту запускається наступний цикл накопичення, що відкладає можливості масованих пусків.

Поки що рано говорити, чому 24-го не сталося того, що було б логічним у поведінці маніяків, але якщо найближчими днями вони не завдадуть ракетного удару, то слід розуміти, що вони накопичують потенціал вищий за середньостатистичний для… Ось тільки для чого? Приблизно за 2 тижні їх ударні можливості можуть досягти від 100 до 150 ракетних пусків.

Чи ставлять вони за мету завдати по Україні саме такого удару чи мають намір розтягнути удари на певний період? Ні в першому, ні в другому випадку цей ефект не матиме катастрофічних наслідків.

Не матиме катастрофічних наслідків для України, а для Молдови… Справа в тому, що Молдова на сьогодні як така не має ешелонованої ППО, яка могла б ефективно захистити повітряний простір країни від проникнення ворожого об'єкта.

Але для того, щоб проникнути в повітряний простір Молдови, наприклад, десантним літаком із бравими ВеДеВе, треба перетнути повітряний простір України, в якому цей об'єкт буде успішно знищений. Тобто здійснення повітряного десантування є чітким суїцидом.

Але надання підтримки наступальним підрозділам із території Придністров'я за допомогою нанесення постійних ракетних ударів по території Молдови — це набагато ефективніше застосування такого ракетного ресурсу по маленькій країні з меншими можливостями відновлення.

Як би це дивно не звучало, але якщо сьогодні чи найближчими днями і навіть тижнями по Україні не буде завдано масованого ракетного удару, непокоїтися слід не стільки українцям, скільки молдаванам. Звичайно, це лише версія, але варто розглядати всі можливі ходи маніяків.