Трибунал для Росії: чому ідею Києва не оцінили на Заході та яким він ймовірно буде, — ЗМІ

У перемовинах між Україною та Заходом щодо спеціального трибуналу для винуватців російської агресії стався переламний момент. Про це йдеться у колонці редактора видання "Європейська правда" Сергія Сидоренка.

У матеріалі йдеться, що партнери жорстко блокували класичний міжнародний трибунал, і у Києві вирішили піти на певні поступки. Зокрема, йдеться про створення "гібридного" суду. За даними ЗМІ, Україна працює над створення трибуналу щодо злочину агресії вже майже півтора року.

Тобто робота розпочалася одразу після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. "Формально загарбницька війна визнається міжнародним злочином, але не передбачено жодного покарання.

Точніше, можна карати за агресію лише ті держави, які окремо ратифікували договір про свою відповідальність за такі дії. Росія цього, звісно ж, не зробила, розраховуючи, що зможе вчиняти агресію безкарно", — зазначив Сидоренко.

Українське Міністерство закордонних справ пропонувало партнерам створили трибунал, який увійшов би в історію міжнародного права. Задум полягав у тому, щоб Генасамблея ООН ухвалила створення окремої інституції для розслідування лише одного злочину.

Це дозволило б обійти вето у Раді безпеки ООН. "Ця модель була справді красивою, але не мала шансів на життя", — підкреслив редактор. Він пояснив, що світові лідери насправді не зацікавлені в тому, щоб покарати члена Радбезу ООН.

Окрім того, у кількох країнах урядовці бояться пізніше стати підсудними "за російською схемою", адже також проводять збройні операції за кордоном.

За даними "Європейської правди", спецтрибунал щодо злочину агресії з боку Росії створять у Гаазі, і діятиме він за законами Нідерландів. До роботи в ньому будуть залучені українські судді.

"Для української сторони важливо, щоби після того, як "гаазький трибунал" буде створений, він отримав "благословіння" з боку Генасамблеї ООН, схвалення його дії окремим рішенням.

І якщо, скажімо, 100 держав підтримають роботу такого суду та його задачі, то цей орган де-факто стане міжнародним", — зазначив Сидоренко.

Однак редактор закликав визнати, що фізично президент країни-агресорки Володимир Путін на лаві підсудних не опиниться, адже держава його не видасть. Окрім того, у США категорично проти засудження лідера під час його правління.

"Наші дипломати чують натяки й прямі висловлювання, що, мовляв, треба знизити накал і усвідомити, що суд над Путіним можна буде почати лише наступного дня після того, як він піде з посади", — йдеться в матеріалі.

Окрім Путіна "імунітетом" наділені прем’єр-міністр Михайло Мішустін та очільник МЗС Сергій Лавров. Сидоренко наголосив, що діалог наразі не завершений і рішення ще не ухвалене.

"Але треба констатувати, що у разі, якщо перед нами стоїть завдання зібрати максимум голосів у Генасамблеї ООН, поступки з українського боку не виключені.

Головне – збалансувати їх такими деталями, які забезпечать ефективність спеціалізованого трибуналу в Гаазі", — підсумував він. Нагадаємо, генеральний прокурор Андрій Костін заявляв, що Україна розробила дві моделі спецтрибуналу для притягнення РФ до відповідальності.

Він також зазначав, що засудження Володимира Путіна буде складнішим через наявність у політика імунітету. 14 серпня представниця Держдепу США Бет ван Скаак пояснила, що Вашингтон не підтримує ідею України створити спецтрибунал з двох причин.