Снаряди, міни та трупи окупантів: чому відкриття ринку землі не дає результатів (відео)

Попри початок другого етапу земельної реформи, про який відзвітувало Мінагрополітики, жодної угоди в рамках цієї реформи так і не було підписано.

Як би не кричали приспішники деяких політичних сил про "повний розпродаж української землі іноземцям", взагалі ніхто нічого не купив. Про це в інтерв'ю Фокусу заявив експерт економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Він каже, що передбачає зацікавленість у ринку землі з юридичних осіб, які вже багато років мають земельні паї та обробляють поля побудувавши агропромисловий бізнес. Можливо, вони згодом і вирішать переоформити саме на себе ці землі, щоб не мати проблем з арендою.

"Сам ринок землі надто чутливий у безпекових питаннях, — акцентує Олег Пендзин. — Поки йде війна, жоден інвестор не ризикне вкладати кошти в землю, яка ризикує опинитись під окупацією ворога".

До тих пір, поки Україна не має за своєю спиною комплекту з гарантій з безпеки держава буде лишатись "ціллю номер один" для Росії, а тому інвестувати в агропромисловий комплекс і взагалі в бізнес дуже ризиковано.

Така ситуація, на жаль, буде зберігатись ще довгий час, зазначає економіст. "Не треба перебувати в ілюзіях, що територіальні претензії Росії розповсюджуються тільки на ту територію, яку вона зараз окупує, — каже Олег Пендзин.

— Саме тому Україна дуже залежна від безпекової підтримки західних партнерів". Крім того, за словами економіста, через відсутність угод не сформувалися комерційні ціни на землю.

Є тільки вартість землі згідно з кадастром, яка не відповідає на думку експерту фактичній вартості. А вартість землі залежить не тільки від природніх умов чи глибини чорнозему, а першою чергою від безпекових питань.

"Не має сенсу говорити про економічну віддачу землі, коли вона вся перерита снарядами та замінована, — вважає експерт. — Навіть досі незрозуміло скільки потрібно грошей, щоб все розмінувати, а ще зробити санітарні дії до тіл окупантів, які залишаються в цій землі".

А ще, зазначає Олег Пендзин, завдяки землі виробляється той чи інший продукт, який купують люди, що так чи інакше знаходяться навколо.

Будь-який бізнесмен в першу чергу дбає саме про внутрішній ринок, а лише потім про зовнішній, тому що там багато проблем з ліцензуванням, сертифікацією та логістикою.

"Давайте будемо відвертими: чи багато сьогодні є споживачів продукції біля Бахмуту, Мар'їнки чи Авдіївки?, — запитується експерт. — Чи будуть відновлені ці міста і коли? Ці питання не риторичні, а саме питання вартості землі".