Трохи дивує звичка цивільних знецінювати військових в тилу. Присяга накладає купу обмежень. Ти стаєш частиною системи, яка повністю регламентує життя. Армія вирішує, що тобі їсти, де жити, чим займатись і як виглядати.
Ти перетворюєшся на армійське майно — і ЗСУ обліковують тебе так само, як танк чи викрутку. Служба в тилу комфортніша за схід. Значно комфортніша за бліндаж. І набагато складніша за будь-яке цивільне життя. Бо поки ви перемогу обговорюєте — він в неї інвестує.
Власний час, комфорт і кар’єру. Його географія може змінитися будь-якої миті. Рівень його безпеки — так само. Він належить країні й саме вона визначає його функціонал. Якщо захоче — буде носити кругле і котити квадратне.
Якщо забажає — змінить його тиловий статус на фронтовий. Коли тил починає дорікати військовому, що він служить не там і не так — це викликає подив. Бо зазвичай це роблять ті, хто не хоче мобілізуватись навіть на тилові посади.
Всі ті, хто "тримають економічний фронт", "корисніші в тилу" та "ненароджені для війни". Так, у військових є своя ієрархія. Свій гумор. Свої зневаги. Але все це — жарти громадян Поліса. Щоб мати на них право — треба стати частиною Поліса.
Скласти присягу і поїхати в район виконання. Тоді весь арсенал іронії та зверхності — до ваших послуг. Але не раніше. Бо дорікати військовому в тилу можуть лише ті, хто робить для перемоги більше ніж він. А не ті, хто менше. Не плутайте.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
