Ізраїль проти Ірану: чи втратить Росія важливого союзника у війні з Україною

Армія оборони Ізраїлю в ніч проти 1 жовтня повідомила про початок сухопутної операції на півдні Лівану. Чи можуть втрутитися в ситуацію США з одного боку, а Росія з іншого — з’ясовував Фокус.

Про те, що війська ЦАХАЛу розпочали операцію "Північні стріли" — обмежені, локалізовані й цілеспрямовані рейди проти терористичних об’єктів "Хезболли" в прикордонній зоні на півдні Лівану — повідомила Israel Defense Forces у своєму Telegram.

"Ці цілі розташовані в селах неподалік кордону і становлять безпосередню загрозу ізраїльським громадам на півночі Ізраїлю", — йдеться у повідомленні ЦАХАЛ.

Як зазначає Times of Israel, ізраїльські чиновники повідомили американським колегам, що мета операції — ліквідувати позиції "Хезболли" вздовж північного кордону Ізраїлю, щоб створити умови для дипломатичної угоди, відповідно до якої сили угруповання будуть відкинуті за річку Ель-Літані, згідно з тематичною резолюцією Радбезу ООН.

Президент США Джо Байден заявив, що планує переговори з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу, а також вважає, що повномасштабної війни на Близькому Сході треба уникнути.

Своєю чергою CNN, посилаючись на свої джерела в Білому домі, повідомляє, що в адміністрації президента США "серйозно стурбовані" тим, що Іран, імовірно, готує операцію-помсту Ізраїлю, після того як у столиці Лівану Бейруті точковим ударом убили лідера підтримуваного Іраном угруповання "Хезболла" Хасана Насраллу.

Тим часом російський міністр закордонних справ Сергій Лавров зауважив: "Москва виходить з того, що Ізраїль хоче втягнути США у війну на Близькому Сході, тоді як іранські керівники поводяться гранично відповідально, тож це необхідно належно оцінювати".

Дещо далі пішов депутат Держдуми РФ, лідер партії "Справедлива Росія — За правду" Сергій Миронов, який після ліквідації Насралли заявив, що Росія має наслідувати цей приклад і ліквідувати керівників України.

"Я переконаний, що без ліквідації злочинного терористичного режиму Зеленського та його ватажків мети СВО не буде досягнуто", — заявив Миронов.

Іранці чудово розуміють, що головним завданням ізраїльтян є стратегічне враження Ірану, якого можна досягти лише втягуванням США у війну, зазначає директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

"Іран досі вагається з відповіддю, але період вагань завершиться після саміту БРІКС у Казані 22-24 жовтня. Ірану потрібна угода з Москвою, де має бути гарантована безпека.

Послаблення Ірану — на руку Україні, втягування Москви у війну — теж нам на руку (шкода, якщо зіскочать), а ось довгий конфлікт автоматично породжує нові лінії розламу, тож для нас це не дуже", — констатує Семиволос.

Певною мірою погоджуються з такою оцінкою і експерти, з якими поспілкувався Фокус.

Зокрема політолог Ігор Петренко у розмові з Фокусом зауважує: "Для Росії нова гаряча точка – це, передусім, нова точка уваги українських союзників, які будуть задіювати тут не лише дипломатичні, а й фінансові ресурси.

Тому Кремль зацікавлений в дестабілізації і конфліктах там, де він не приймає безпосередньої участі".

Між тим, наголосивши на тому, що ресурси РФ є небезмежними, політолог додав: "Росія витрачає на ведення війни в Україні величезні ресурси, нехтуючи потребами власного населення.

Але поряд з тим, РФ буде намагатися допомагати Ірану шляхом постачання озброєння, ведення масованої пропагандистської кампанії тощо.

Тобто, Москва тут не гратиме вирішальну роль, але вона точно є тим суб’єктом, який здатен підкидати хмиз у вогонь близькосхідного конфлікту, а відтак її сили в російсько-українській війні не суттєво, але ослабнуть", — підсумовує Ігор Петренко.

Зі свого боку політолог Ігор Рейтерович у розмові з Фокусом робить такий акцент: "Можливості кинути якісь ресурси на користь Ірану у РФ дуже й дуже обмежені.

Ба більше, Кремль серйозно постраждає, оскільки значну частину своїх ресурсів Іран перекидатиме не в РФ, а на Близький Схід.

І хоча Тегеран заявив, що не братиме офіційної участі в операції у Лівані, свої проксі-групи там Тегеран неодмінно підтримуватиме, надаючи фінансову, військову, технічну й технологічну допомогу.

І для нашого ворога в обличчі РФ, як він вважає, ситуація вигідна з погляду того, що це відволікатиме увагу від російсько-української війни. Втім, це не зовсім так".

Зазначивши, що наразі Ізраїль демонструє індивідуальну силу, яка дозволяє не долучати Сполучені Штати, політолог наголосив: "Отже, Кремль навряд чи може отримати бодай якісь серйозні дивіденди від близькосхідного загострення і розкрутити це на свою користь".

Україні ж, вважає Ігор Рейтерович, невигідно, щоб конфлікт на Близькому Сході у такому форматі затягувався, оскільки це призведе до розпорошення сил союзників Києва. "Проблема затягування справді є, але чи вона глобальна — питання.

Близькосхідний конфлікт діє десятки років і принаймні те, що він зараз серйозно активізувався, не означає чогось надзвичайного, бо світ уже до цього звик", — підкреслює експерт.

До того ж, на його переконання, подальший процес формування так званої "вісі зла" за ймовірної участі РФ може стати для України досить вигідною історією, оскільки "в когось додатково і широко відкриються очі і вони побачать, на що здатна Росія і що вона витворяє".

"Загалом, я не робив би апокаліптичні висновки для України через загострення на Близькому Сході. Оскільки ситуація достатньо контрольована і допоки вона розвивається за таким сценарієм, який точно невигідний РФ, хвилюватися не слід.

А ось якби Іран напряму втягнувся, а з іншого боку підключилися б Штати, тоді нам дійсно варто було б нервувати, причому серйозно.

Втім, цього не відбулося і, гадаю, не відбудеться, тому що, хоч як би дивно це не звучало, в теократичному Ірані виявилося раціональніше керівництво, ніж у Російській Федерації", — резюмує Ігор Рейтерович. Схожої думки притримується і політолог Петро Олещук.

"Оскільки Іран поки що напряму не втягується в близькосхідний конфлікт, говорити про серйозне залучення РФ не доводиться. Кремль хіба що увімкне у цьому напрямі на високих швидкостях свою пропагандистську машину.

Ну, а максимум, про що можна говорити — це питання, пов’язані з авіацією. Для Ірану з його застарілими літаками ця проблема є ключовою.

Крім того, у західних ЗМІ була інформація, що РФ начебто має надати хуситам — єменським проксі Ірану — проти корабельні ракетні комплекси, але чи станеться це, з огляду на обмежені ресурсні можливостей Росії, велике питання", — зауважує експерт у розмові з Фокусом.

На переконання Петра Олещука, Україні "досипає проблем" не так загострення на Близькому Сході, як те, що РФ "за будь-якої погоди і розкладів на Близькому Сході продовжуватиме співпрацю з Іраном".

У цьому контексті слід зауважити, що не далі як 30 вересня російський прем’єр Михайло Мішустін зустрівся з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном і заявив, що очікує, що Москва й Тегеран підпишуть "всеосяжну угоду" про стратегічну співпрацю на майбутньому саміті БРІКС, який відбудеться в Казані 22-24 жовтня.