Саміт БРІКС 2024: як зустріч вплине на світовий порядок і чого домагається Путін

Триватиме саміт БРІКС із 22 до 24 жовтня, однак у перший день, згідно з програмою, опублікованою на офіційному сайті об'єднання, заплановано лише "церемонію зустрічі глав делегацій держав XVI саміту БРІКС, які прибувають на неформальний обід".

Основна частина саміту пройде в середу і четвер, а завершиться все прес-конференцією російського президента Володимира Путіна. Фокус зібрав усе, що відомо про саміт.

Помічник президента РФ у міжнародних справах Юрій Ушаков напередодні заявляв, що на саміті БРІКС мають бути представлені 36 країн і 22 з них — на найвищому рівні. Ще в Казань мали прибути керівники шести міжнародних організацій, передає "РИА Новости".

"Ми очікуємо участь представників 36 країн і керівництво шести міжнародних організацій. Конкретно можна сказати, що будуть присутні з цих 36 країн 22 лідери. Тобто, 22 делегації будуть на саміті представлені на найвищому рівні", — заявляв Юрій Ушаков.

Серед світових лідерів, які вже прибули або збираються на саміт у Казані, помічено прем'єр-міністра Індії Нарендра Моді, голову КНР Сі Цзіньпіна, президентів ПАР, Туреччини, Єгипту, Ірану, главу Палестинської автономії Махмуда Аббаса та деяких інших.

У перший же день саміту прем'єр-міністр Індії переговорив із російським президентом і закликав до миру, писали в Reuters. Нью-Делі готовий допомогти досягти перемир'я, щоб покласти край "одному з найсмертоносніших конфліктів у Європі з часів Другої світової війни".

"Ми постійно спілкуємося на тему триваючого конфлікту між Росією та Україною. Ми вважаємо, що проблеми мають вирішуватися тільки мирними засобами. Ми повністю підтримуємо якнайшвидше відновлення миру і стабільності. У всіх наших зусиллях пріоритет віддається людству.

Індія готова надати всю можливу підтримку в майбутні часи", — заявив Нарендра Моді.

До слова, очільник ПАР Сиріл Рамафоса також провів переговори з російським главою держави Володимиром Путіним, після яких заявив, що на саміті повинні будуть розглянути питання миру, безпеки і торгівлі.

Також очікується, що захід відвідає генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш і такий вчинок був розкритикований Міністерством закордонних справ України.

Влітку поточного року він відмовився відвідувати Глобальний саміт миру в Швейцарії, проте прийняв запрошення президента Росії. "Генеральний секретар ООН відхилив запрошення України на перший Глобальний саміт миру в Швейцарії.

Однак він прийняв запрошення до Казані від військового злочинця Путіна. Це неправильний вибір, який не сприяє справі миру. Він лише шкодить репутації ООН", — ідеться в повідомленні.

В останній момент свою поїздку на саміт БРІКС у Казані скасував президент Бразилії Лула да Сілва, і причиною став нещасний випадок, що трапився з 78-річним лідером — він дістав поріз на потилиці, трохи вище за шию, як повідомили в адміністрації президента, однак як саме це сталося — інформації не було.

При цьому ЗМІ стверджують, що минулої суботи він упав у ванній кімнаті. Президент Сербії Александр Вучич також вирішив не відвідувати саміт БРІКС, про що він особисто розповів в інтерв'ю RTS.

Пов'язано це зі щільним графіком, адже на 23 жовтня у очільника Сербії запланована зустріч із прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском, а також мають відбутися переговори з прем'єром Греції Кіріакосом Міцотакісом і президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.

Водночас Александр Вучич у розмові з російським президентом Володимиром Путіним зізнався, що навіть якби не ці зустрічі, то йому складно було б вирватися в Казань через різні речі, які президенту РФ "добре відомі".

"Я сказав йому, що навіть без усього цього буде складно, але ми відправимо делегацію з чотирьох наших міністрів", — заявив президент Сербії.

Спадкоємний принц Саудівської Аравії Мохаммед ібн Салман також не з'явиться на саміті БРІКС і країну представлятиме місцевий міністр закордонних справ, писали в Reuters.

Росія під час заходу в Казані має намір переконати країни БРІКС створити окрему платформу для міжнародних платежів, писав Reuters, яка б не була вразливою до західних санкцій.

Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка, а також Єгипет, Ефіопія, Іран та Об'єднані Арабські Емірати, які нещодавно долучилися, мають намір своїм об'єднанням створити потужну противагу Заходу у світовій політиці та торгівлі.

Автори матеріалу також зазначили, що проведення Москвою саміту має нібито стати доказом того, що зусилля світу з ізоляції Кремля не увінчалися успіхом, тому країни, які цього прагнуть, мають долучитися до БРІКС, щоб "переробити глобальну фінансову систему і покласти край домінуванню долара США".

Ба більше, президент Росії переконаний, що саме об'єднання БРІКС у майбутньому стимулюватиме глобальне економічне зростання, але ніяк не Захід. Це має призвести до економічного суверенітету.

"Країни, що входять до нашого об'єднання, по суті, є драйверами глобального економічного зростання. У найближчій перспективі саме БРІКС забезпечуватиме основний приріст світового ВВП.

Економічне зростання членів БРІКС дедалі менше залежатиме від зовнішнього впливу або втручання. По суті, це і є економічний суверенітет", — заявляв Володимир Путін.

У CNN проаналізували саміт, який розпочався 22 жовтня в Казані, і дійшли висновку, що попри спроби Заходу ізолювати Росію за її злочини, Кремль далеко не самотній. За Москвою стоїть коаліція країн, що формується, пишуть автори матеріалу.

Саміт БРІКС — найбільша міжнародна зустріч, яку організувала Росія з лютого 2022 року.

"Цього тижня збори БРІКС та інших країн стануть свідченням зростаючого зближення націй, які сподіваються побачити зрушення в глобальному балансі сил і — в разі деяких із них, таких як Москва, Пекін і Тегеран — безпосередньо протистояти Заходу, очолюваному Сполученими Штатами", — ідеться в повідомленні.

У The Washington Post також вважають, що саміт БРІКС потрібен Кремлю для того, щоб продемонструвати Заходу, зокрема США, що Росія повертається на світову арену як глобальний гравець і тепер не одна, а з "союзниками".

Крім того, захід проводять лише за кілька тижнів до виборів президента США, де може перемогти Дональд Трамп, який неодноразово заявляв про свої добрі стосунки з Володимиром Путіним, і нібито після того, як він пішов із Білого дому, він залишався на зв'язку з главою Кремля.

"Оповідання для світу і для внутрішньої аудиторії полягає в тому, що Росія далеко не ізольована. Росія зазнає остракізму з боку Заходу, але ми перебуваємо вдома разом із глобальною більшістю.

І ще наратив полягає в тому, що саме Захід зараз є глобальною меншістю", — заявив аналітик берлінського аналітичного центру Карнегі "Росія — Євразія" Олександр Габуєв у коментарі журналістам. Також під час саміту можуть обговорити розширення об'єднання.

Зокрема розглядаються такі країни, як: Сирія, Нігерія, Таїланд, Туреччина, Гондурас. Водночас існують сумніви, писав Bloomberg, що в Казані вдасться досягти відповідної угоди.

Виконавчий директор Південноафриканського інституту міжнародних відносин Елізабет Сідіропулос у коментарі WP також зазначила, що після розширення БРІКС на початку року, три країни-учасниці стали так званим "антизахідним табором". Мова про Китай, Росію та Іран.

Водночас інші члени об'єднання, такі як Індія і Бразилія, не хочуть повністю переписувати глобальний порядок, а мають намір лише його доопрацювати в інтересах Глобального Півдня.

Відповідно, Бразиліа і Нью-Делі не поділяють позицію, що БРІКС — група, спрямована проти Заходу.

"Для нас Сполучені Штати є найважливішим партнером з погляду нашого майбутнього зростання, технологій і доступу до технологій, і тому ми не хочемо ситуації, коли БРІКС стає центром конфлікту із Заходом на економіко-політичних фронтах.

Тому, поки ми перебуваємо там, ми хотіли б мати більше співробітництва всередині БРІКС і працювати над позитивним порядком денним для форми міжнародної системи в режимі співробітництва, а не в режимі конфронтації", — заявляв колишній міністр закордонних справ Індії та експосол у Росії Канвал Сібал.

Південна Африка також хоче бачити БРІКС як платформу економічних можливостей, а не як виклик НАТО або Євросоюзу, продовжив у коментарі WP завідувач кафедри політичних досліджень Кейптаунського університету Звелету Джолобе.

Західні лідери воліють ігнорувати БРІКС і практично не висловлюються з цього приводу. У Білому домі все ж прокоментували саміт, який проходить у російській Казані.

Прессекретарка адміністрації президента США Джо Байдена Карін Жан-П'єр заявила, що Вашингтон не вважає об'єднання БРІКС "геополітичним суперником".

"Ми зосереджені на роботі — роботі з партнерами по всьому світу і на створенні найширших і найглибших коаліцій, які допоможуть досягти наших спільних цілей. Саме на цьому ми і зосередимося. І, знаєте, ми не розглядаємо БРІКС як геополітичного суперника.

Ми не дивимося на це так — ні для Сполучених Штатів, ні для будь-кого ще", — заявила Карін Жан-П'єр. Окремо речниця Білого дому додала, що США мають намір продовжувати будувати відносини з членами об'єднання БРІКС, включно з Бразилією, Індією і Південною Африкою.

Також це стосується і Китаю. Представники Європейського Союзу і НАТО ніяк не коментували проведення саміту БРІКС у Росії на момент публікації матеріалу.

Нагадаємо, у вересні 2024 року в Bloomberg повідомили, що Туреччина подала заявку на вступ до БРІКС і питання можуть обговорити в жовтні під час саміту.

29 грудня 2023 року стало відомо, що президент Аргентини відмовився вступати до БРІКС і повідомив про це Володимира Путіна і Сі Цзіньпіна за допомогою листа.