Очікування в черзі на кордоні могло займати до десяти днів: Данііл Меньшиков про те, як кордон переживав наплив людей з початком повномасштабної війни

На українсько-польському кордоні 24 лютого 2022 року перші біженці з’явилися вже через три години після початку повномасштабної російської агресії. Саме через кордон з Польщею більшість українців тікала від жахіть війни. Люди до тижня могли стояти в чергах.

Тому ключовим завданням було заспокоїти людей, налагодити максимально швидкий процес перетину кордону. А тих, хто очікував у чергах, максимально забезпечити усім необхідним, пригадав в ексклюзивному інтерв’ю УНН тодішній начальник Львівської митниці Данііл Меньшиков.

За словами, Меньшикова, уже за годину після того, як почали розриватися перші російські ракети, бомби та снаряди, він був на робочому місці.

Розумів, що ситуація надзвичайна, доведеться зіткнутися з великою кількістю нових проблем, ухвалювати нестандартні рішення і брати за них відповідальність.

Зокрема, було зрозуміло, що на кордоні утворяться великі черги з людей, які тікають від війни, і треба було не допустити хаосу. "Уже десь за три години на пунктах пропуску почали з’являтися перші люди. І досить швидко це перетворилося на безкінечний людський потік.

Наші пункти пропуску виявилися просто не готовими до цього. Розгублені знервовані жінки, діти зі сльозами на очах, дідусі та бабусі на милицях чи в інвалідних візках. Люди могли стояти у черзі на пропуск до десяти днів.

Але ж їм треба щось їсти та і пити, сходити в туалет, помитися, десь зігрітися, сховатися від дощу і снігу. Це було для нас першочерговим викликом, з яким ми впоралися. Спільно з Червоним Хрестом організував намети для перебування людей, харчування.

Забезпечили людей засобами гігієни, іншими предметами першої необхідності, а багатьох навіть одягом.

Адже люди, тікаючи від російських ракет та снарядів, просто не мали часу складати сумки, і коли вони діставалася до кордону, то їм елементарно не було у що перевдягнутися", — зазначає Данііл Меньшиков. Ситуацію вдалося втримати під контролем.

Хоча, як говорить тодішній начальник Львівської митниці, траплялися і неприємні моменти, коли у людей здавали нерви.

Але в основному абсолютно незнайомі люди завжди старалися допомогти один одному, підтримати теплим словом, завжди шукали привід посміхнутися та трошки порадіти. "У нас за той час на ПП народилося семеро немовлят.

Коли сталися перші пологи, мені зателефонували, доповіли і сказали, що свято було абсолютно для всіх, хто у той момент був на пункті пропуску. Я якось спершу не повірив. А потім якось приїжджаю на інший пункт пропуску і сам потрапляю на пологи.