Російський агент: чому угорський премʼєр Орбан підтримує лінію Путіна та заважає Україні

Також паралельно зізнається у прихильності до російської влади, виконуючи контракти з російськими державними підприємствами, купуючи дешевий газ та нафту. Фокус дізнавався, у чому причина такої поведінки Віктора Орбана та чи має Кремль на нього компромат.

На днях на YouTube-каналі угорського уряду з’явилось відео "Настав час для миру". "Десятки тисяч дітей залишилися сиротами, багато сотень тисяч будинків зруйновані, більше десяти мільйонів осіб змушені покинути батьківщину. Досить війни!" — Йдеться в описі до нього.

У ролику звучить заклик до перемовин, ілюструючи слова знімком столу, на якому стоять прапори США, РФ та України, та демонструючи карту України без окупованого Криму. "Коли трапляються подібні ситуації, угорський уряд звик залишати їх без пояснень.

Нині ми бачимо, що відео на сайті змінили — Крим на карті з’явився, але без коментарів, — говорить Фокусу експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Михайло Драпак. — В угорському експертному середовищі існує думка, що сталась помилка.

Але я так не думаю, бо відео не випускали у прямий ефір, його готували заздалегідь і важко було б не помітити такої помилки, якщо навіть хтось користується російськими джерелами".

Аналітик пояснює, що в Угорщини, насправді, можуть припускати: частина України — спірні території. "Угорський уряд говорить про війну в Україні те, що говорить.

Багато людей у країні починають думати про неї прагматичними категоріями: триває війна, йде боротьба за території, — продовжує він. — Тому немає проблем показати якісь з них як спірні, або як частину іншої держави.

Я не виправдовую угорців, а намагаюсь пояснити, чому це могло сприйматися як норма тими, хто готував ролик. Тобто така ситуація може бути наслідком неправильно розробленого наративу угорським урядом". А говорить угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, насправді, багато.

Напередодні інциденту з картою той намагався залякати Україну тяжкими втратами під час контрнаступу та закликав почати переговори з Москвою. Також Орбан поскаржився, що йому важко бути єдиним прем'єр-міністром у ЄС, який "виступає за мир" і це нині непопулярно.

"Заяви про мир притаманні Орбану, — пояснює Михайло Драпак. — Після перемоги на виборах минулого року Орбан сказав, що мир має бути понад усе, треба саджати сторони за стіл перемовин, не конкретизуючи, яких умов треба дотримуватися напередодні.

І ця його заява, що український контрнаступ принесе ще більше жертв — це частина великого наративу". А він про те, що треба піти на поступки Москві. І Угорщина, мовляв, готова стати посередником у перемовинах.

Про це говорить міністр закордонних справ та зовнішньоекономічних зв'язків Угорщини Петер Сіярто: кілька тижнів тому в кулуарах другого економічного форуму "Європейський союз — Центральна Азія" той заявив, що Угорщина готова надати майданчик для переговорів Москви та Києва.

Таку пропозицію, з його слів, він надав главі МЗС РФ Сергію Лаврову та голові офісу президента України Андрію Єрмаку ще одразу після вторгнення. "Пропозиція досі чинна", — додав Сіярто.

Раніше з’являлась інформацію, що Орбан поговорив з Путіним по телефону та готовий виступити посередником між сторонами. "Він уже в черзі таких "миротворців", — продовжує Драпак.

— Угорські урядовці найвищого рівня дуже люблять кидати якісь заяви, які можна по-різному розуміти, це їх стиль ведення комунікації. Орбан сам колись говорив, мовляв, не дивіться, що я говорю, а що я роблю.

Він досить часто не слідкує за своїми словами або навмисно говорить, аби перевірити реакцію аудиторії. Зараз я не бачу якогось миротворчого плану. Попри гучні заяви Орбана Угорщина інтегрована у західну політичну та безпекову систему.

На подібні дії, як, наприклад, бути майданчиком для перемовин, Угорщина самостійно піти не може". Але такі заяви — це підігрування російській владі, з якою Орбан незважаючи ні на що продовжує підтримувати тісні контакти.

"Угорська сторона може по-різному пояснювати, чому вона підтримує контакти з РФ, але вони точно регулярні, росіяни ознайомлюють їх зі своєю перспективою", — констатує експерт.

Угорська зовнішня політика всіх років за часи Орбана при владі орієнтована на вигоди, інтереси, а не на цінності та правила, говорять аналітики. На їх думку, угорці ставляться до війни в Україні, як до змагання великих сил.

Значна кількість угорців, зокрема, електорат Орбана, співпереживає Україні через агресію Росії, але визнають, що безсилі, бо "так влаштований світ — треба миритися, пропонувати миротворчі ініціативи".

При цьому аналітики сумніваються, що Орбан може діяти винятково за вказівкою або порадою Росії. "Я не думаю, що Орбан отримає прямі вказівки з Кремля. Але він, дійсно, дуже залежить від РФ. Росія покриває й особисті потреби Орбана.

Через це він опинився в ізоляції, — говорить у коментарі Фокусу президент Центру європейських та трансатлантичних студій Олексій Коломієць.

— А такий досвідчений політик як Орбан, перебуваючи вже тривалий час у певній ізоляції, може робити певні кроки спонтанно, робити гучні заяви для привернення уваги. Але політична вага Угорщини мінімальна. На неї більшість країн не звертає увагу".

Прикладом таких гучних заяв угорців є анонсований кілька разів візит прем’єр-міністра Віктора Орбана в Україну. Від початку повномасштабного вторгнення він жодного разу не був в Україні тоді як більшість світових лідерів відвідували Київ.

За повідомленнями Сіярто, візит готувався — Орбана запросив особисто Зеленський під час зустрічі з ним у лютому 2023 року в Брюсселі. Проте зауважив, що такий візит відбудеться "після виконання всіх передумов".

"Орбан робить лише ті кроки, які йому або його режиму політично вигідні, — пояснює Драпак. — Це не питання, що він виглядатиме недоречно. Наприклад, минулого року він їздив до Німеччини, де його принизили.

Канцлер Олаф Шольц продемонстрував, що прийняв угорського прем’єра лише для того, аби покритикувати. Орбан мусив витримати це, бо його країна залежна від німецьких інвестицій.

Що стосується України, коли буде відчувати можливість здобуття політичного капіталу від візиту, він це зробить. Але ще не час".

Україна та Угорщина перебувають у стані протистояння як мінімум з 2017 року, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту, зазначивши у ньому про обов'язковість отримання освіти державною мовою.

Його у Будапешті розцінили як наступ на права угорської нацменшини на Закарпатті та закликали змінити, почавши блокувати всі Українські європейські та євроатлантичні прагнення.

Після обрання президентом України Володимира Зеленського в Угорщині були сподівання на те, що новий голова держави буде більш поступливим. Проте цього не сталося.

І навіть навпаки — Україна кілька разів забороняла в'їзд угорським політикам з різних причин, а Угорщина все частіше повторювала риторику Москви, домовляючись про постачання газу в обхід України.

Проте Україна все-таки намагалась докласти максимум зусиль, аби налагодити відносини з Угорщиною.

Вже після вторгнення міністр іноземних справ Дмитро Кулеба говорив: "До 24 лютого у нас були дуже тісні стосунки і я дійсно намагався перезавантажити українсько-угорські відносини і глава МЗС Угорщини Петер Сіярто дійсно теж демонстрував готовність і в якихось речах ми рухалися вперед".

У перші дні повномасштабного вторгнення прем’єр Віктор Орбан хоча і засудив напад Росії на Україну, але одразу сповістив, що Угорщина не надаватиме жодної військової допомоги Україні та не підтримуватиме енергетичні санкції проти Росії.

"Угорщина не повинна бути втягнута у цей військовий конфлікт, тому що для нас пріоритетом номер один є безпека угорського народу. Тому ні про відправлення військовослужбовців, ні про відправку військової техніки в Україну не може бути й мови.

Ми також не можемо приймати пропозиції від лівих, які поставили б під загрозу постачання енергії та газу в Угорщині, а також це поставило б під загрозу скорочення рахунків сімей за комунальні послуги", — пояснив він.

Уряд Угорщини також не дозволив передачу повітряними чи сухопутними шляхами з угорської території до України військового обладнання та летальних озброєнь, а лише транзит з однієї країни НАТО до іншої.

Як виняток — Будапешт пообіцяв надавати гуманітарну допомогу Україні та відкрив кордони для біженців. Але надалі Угорщина повернулась до ретрансляції російських зауважень та сумнівів.

Наприклад, Орбан на закритих заходах на початку квітня 2022 року висловлював сумніви щодо вбивства росіянами сотень цивільних під час окупації Бучі поблизу Києва.

Спочатку президент Володимир Зеленський зауважив, що "один з лідерів ЄС вимагав доказів, що вбивства у Бучі не були інсценуванням", пізніше віцепрем’єр Польщі Ярослав Качинський уточнив: "Якщо прем'єр-міністр Орбан каже, що не зовсім розуміє, що сталося в Бучі, я б порадив йому звернутися до окуліста".

Зрештою лише 9 квітня речник Орбана заявив, що угорський прем'єр підтримує розслідування подій в Бучі і засуджує вбивства цивільних. Під час минулорічних виборів Угорщині Орбан використовував тему України.

Він активно заявляв, що його опоненти хочуть залучити Угорщину до війни, а сам Орбан обіцяв, що Угорщина не стане учасником цієї війни.

Чергова хвиля невдоволення у Будапешті виникла після заяви секретаря РНБО Олексія Данілова про те, що Угорщина знала про підготовку нападу на Україну.

"Вона була попереджена Путіним заздалегідь про те, що будуть напади на нашу країну… Вона чомусь вважала, що зможе забрати свою частину території. Цього не буде ніколи", — сказав він.

Державний секретар Угорщини з питань міжнародних комунікацій і відносин Золтан Ковач назвав це брехнею. Згодом Сіярто, посилаючись на публікацію The Washington Post, заявив, що Зеленський хотів підірвати трубопровід "Дружба", що загрожує національним інтересам Угорщини.

І надалі угорські представники влади натякали та прямо говорили, що обсяги військової допомоги Україні треба зменшити, бо вона не сприяє зупиненню конфлікту, а антиросійські санкції зняти, бо вони не в інтересах ЄС. І подібні заяви можна легко пояснити.

Орбан намагається зберегти співпрацю з РФ, адже Угорщина фінансово залежить від Росії. Насамперед від дешевої для неї нафти та газу, про які Орбан має домовленості з Путіним. Окрім того, щодо співпраці в галузі атомної енергії.

Приміром, вона має побудовану Росією атомну станцію — "Пакш". Вона виробляє половину всієї електроенергії в Угорщині, а атомне пальне отримує з Росії. Її планують розширити разом з "Росатомом".

Про це сказав міністр закордонних справ Петер Сіярто після зустрічі з Генеральним директором корпорації "Росатом" Олексієм Лихачовим у Будапешті. "Російські наративи є наслідком і специфічної зовнішньої політики Угорщини, і постійних контактів з РФ.

Угорці бачать у росіянах нормальних цивілізованих партнерів. І це проблема.

Угорщина загнала себе у таку ситуацію, де вона має підтримувати ці контакти з Москвою, нічого не робить для того, аби зменшити залежність від Росії в енергетичному плані", — пояснює експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Михайло Драпак.

Щоправда, Європейський Союз, частиною якого є Угорщина, не надто вимагає, аби Будапешт підтримував загальну політику відсторонення від РФ. Бо і сам рухається у цьому напрямку достатньо повільно. Звісно, Угорщина, як і ЄС, могла б позбутися залежності.

Наприклад, у випадку купівлі російської нафти, купувати її через балканські країни або отримувати з їх портів. У випадку газу — подумати, що робити з 10-річним контрактом з "Газпромом". Звісно, заяви Угорщини для України досить болісні.

На всі треба реагувати своєчасно і у публічній площині. "Поки не дійшло до якихось дій, то вони не становлять якоїсь небезпеки, — переконує Драпак.

— Головне, аби ці ідеї щодо миру та замороження конфлікту, безумовного припинення вогню не знайшли прихильників у Європейському Союзі. Угорський уряд також робить подібні заяви, зважаючи на політичний ландшафт — за рік мають відбутися вибори до Європейського парламенту.

Тож, можливо, Орбан активно формує альянс з різними популістами всередині Європи, таким чином хоче намацати якійсь електорат, або захистити себе напередодні цих виборів".

Нині експерти одностайні у тому, що важливо відділяти публічні популістські заяви Орбана від політичних кроків. Зовнішня політика Угорщини прагматична, тож і політика України щодо Угорщини має бути такою.

Україна може і має співпрацювати у тих галузях, де їй вигідно, і не йти на їх провокації. І, звісно, варто посилено контролювати Закарпаття, де час від часу виникають суперечки на угорську тему.

Деякі заяви угорських урядовців можуть нести небезпеку для громадян України через радикалізацію окремих груп, які не можна допускати, особливо у часи війни.