Тактика 2022 повертається: чому РФ б'є по залізниці України та які наслідки це матиме

 Фокус з'ясовував, чому Кремль повертається до тактики ударів зразка 2022–2023 років та як Україні захистити стратегічну інфраструктуру.   В ніч на 17 вересня 2025 року Росія завдала значних ударів по залізничній інфраструктурі України.

Влучання дронів у підстанції та лінії електропередач призвели до знеструмлення колій, затримок поїздів на Дніпровському та Одеському напрямках.

За словами представників "Укрзалізниці", диспетчери негайно зупиняли ешелони на безпечній відстані від зон ураження, щоб уникнути катастроф. Загалом задіяли 20 резервних тепловозів, а маршрути деяких поїздів та приміських електричок скоригували.

Зокрема, у Черкаській області зафіксовано прямі влучання дронів у залізничні підстанції, що спричинило знеструмлення шляхів. Начальник ОВА Ігор Табурець підтвердив удари по критичній інфраструктурі, наголосивши на загрозі для регіону.

Глава УЗ Олександр Перцовський уточнив: найсерйозніші затримки — на Дніпровському напрямку, де без світла залишилися десятки кілометрів колій. У Кіровоградській області дронова атака спричинила пожежі на трьох локаціях.

Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) повідомляє: на гасіння вирушили понад 60 рятувальників з 14 одиницями спецтехніки. "Інформації про травмованих чи загиблих немає. Усі екстрені служби на місці", — зазначили в ДСНС.

Рятувальники оперативно локалізують вогонь, але наслідки відчуваються по всій мережі: від Харківщини до Одеси. Військовий експерт Олег Жданов зазначає, що систематичні удари Росії по залізничній інфраструктурі України, нагадують тактику 2022–2023 років.

Ці атаки мають стратегічне значення, спрямовані на руйнування логістики, що є ключовою для військової та економічної стійкості України.

Зокрема, на його думку, у 2022–2023 роках подібні атаки ракетами та дронами типу "Шахед" спричиняли значні затримки поїздів, порушуючи пасажирські та вантажні перевезення. У 2025 році Росія знову активізувала цю стратегію, розуміючи, що логістика — основа української оборони.

Залізниця відіграє критичну роль у постачанні військової техніки, боєприпасів, пального та гуманітарних вантажів. Наприклад, танки чи броньовані машини неможливо ефективно доставляти автотралами на великі відстані, тому залізнична мережа є головною артерією для ЗСУ.

Жданов зазначає, що Росія змінила пріоритети: якщо раніше основною мішенню була енергетична інфраструктура, то тепер акцент змістився на транспортну логістику.

Це пов'язано з тим, що Україна значною мірою залежить від підтримки західних партнерів — поставок зброї, техніки та гуманітарної допомоги, які часто йдуть залізницею.

Порушення цих шляхів може призвести до затримок на фронті, послаблення позицій ЗСУ та економічного тиску на цивільне населення.

Атаки на залізничні вузли, такі як у Черкаській чи Кіровоградській областях 17 вересня 2025 року, спричинили затримки десятків поїздів і знеструмлення колій, що підтверджує серйозність загрози.

"Росія також усвідомила ефективність атак на логістику, адже сама зазнала подібних ударів. Українські операції проти російської логістики, як, наприклад, партизанські дії чи удари по складах у РФ затримали введення російської техніки для літньо-осіннього наступу 2025 року.

Літо закінчилося, а ворог досі не зміг реалізувати запланований наступ через брак ресурсів на фронті. Це підштовхнуло РФ до аналогічної тактики проти України — руйнування логістичних ланцюгів для послаблення оборони", — каже Фокусу експерт.

За словами Жданова, удари Росії по залізничній інфраструктурі мають далекосяжні наслідки. По-перше, вони ускладнюють постачання ЗСУ, що може вплинути на оперативність маневрів чи забезпечення військ боєприпасами.

По-друге, затримки пасажирських поїздів створюють незручності для цивільних, зокрема під час евакуації чи гуманітарних місій.

Наприклад, атака 17 вересня спричинила скасування приміських рейсів у Черкаській та Кіровоградській областях і затримки міжнародних поїздів до Польщі.

По-третє, економічний ефект: залізниця перевозить експортні вантажі зерно, метал, і перебої загрожують фінансовій стабільності України.

"Росія свідомо обирає залізничну інфраструктуру як ціль, бо вона менш захищена, ніж енергетична, і її пошкодження викликає ланцюгову реакцію. Наприклад, знеструмлення підстанцій зупиняє не лише поїзди, а й порушує сигналізацію, що ускладнює координацію руху.

УЗ змушена залучати резервні тепловози, але це тимчасове рішення, яке не може повністю компенсувати втрати", — додає експерт. Для протидії атакам Жданов пропонує два ключові підходи. Перший — фізичний захист інфраструктури.

Це включає укріплення тягових підстанцій, будівництво захисних споруд чи перенесення критичних об'єктів під землю. Однак такий підхід потребує значного часу, ресурсів і координації.

Наприклад, будівництво укриттів для підстанцій — це довгостроковий проєкт, який ускладнений війною та браком фінансування. УЗ уже працює над відновленням, але масштаби атак перевищують швидкість ремонтів.

Другий і, на думку Жданова, найефективніший спосіб — "закриття неба". Це передбачає посилення протиповітряної оборони та авіації для перехоплення російських ракет і дронів.

Сучасні системи ППО, як Patriot, NASAMS чи Gepard можуть ефективно знищувати "Шахеди" та балістичні ракети, але їх кількість обмежена. Жданов наголошує, що успіх залежить від західних партнерів, які постачають озброєння.

Без додаткових поставок ППО чи літаків Україна не зможе повністю захистити критичну інфраструктуру. Нагадаємо, у ніч на 16 вересня російські війська атакували Україну балістичними ракетами та дронами "Шахед".

У результаті російської атаки у Запоріжжі одна людина загинула, сім — постраждали, в тому числі одна дитина. Також Фокус писав, що Росія все більше покладається на безпілотники як ключовий інструмент війни.