Цілі для ATACMS у Росії. Коли США дозволяти атакувати військові об'єкти РФ

Палата представників Конгресу США 22 травня порушила питання про заборону ударів американською зброєю по військових об'єктах на території Росії. Законодавці вважають, що така політика дозволила російським військам просунутися на півночі Харківської області.

Фокус з'ясував, чому США зволікають з реакцією на виклики і чи може Київ розраховувати на передову зброю.

Голова Комітету у закордонних справах Палати представників, республіканець Майкл Маккол показував карту розгортання артилерії для ударів по території України з Росії.

ЗСУ не можуть відповісти на провокації, а в ситуації винен радник Білого дому з нацбезпеки Джейк Салліван, заявив конгресмен.

"Ваша адміністрація [президента США Джо Байдена] і Джейк Салліван обмежили використання зброї, щоб Україна не могла захиститися і дати відсіч Росії. Я б дав згоду на далекобійні системи, а також HIMARS. Ваша адміністрація зв'язує українцям руки за спиною.

Я говорив з українцями, вони не можуть домогтися перемоги з цими обмеженнями, які ви, а не Конгрес, наклали на них", — сказав Маккол запрошеному на засідання держсекретареві США Ентоні Блінкену.

Держсекретар у відповідь лише сказав про згуртування 50 країн для надання військової допомоги Україні.

До дебатів у Палаті представників джерела газети The New York Times відзначали зміни позиції Блінкена: дипломат почав підтримувати зняття заборони на удари по цілях у РФ після "протверезної" поїздки до Києва.

Співрозмовники The New York Times стверджують, що Блінкену явно не сподобалося безкарне для РФ відкриття нового фронту в Харківській області. Москва знала, що ЗСУ дадуть відповідь лише дронами та іншим озброєнням власного виробництва, вказують співрозмовники.

Тепер чиновники в Білому домі ведуть енергійні дебати для послаблення заборони ударів по ракетних і артилерійських стартових майданчиках у Росії. Військове начальство досі не схвалює настільки ризиковані ідеї: Пентагон виступає проти застосування озброєння зі США.

Дискусії можна вести виключно про надання Києву систем протиповітряної оборони, говорив речник Міністерства оборони США генерал Патрік Райдер.

На думку директора програми "Північна Америка" Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександра Краєва, позитивним кроком стало схвалення Конгресом США пакета військової допомоги для України на 61 мільярд доларів. У ньому є і далекобійні засоби ураження.

"Раз нам поставлять ATACMS з цільною бойовою частиною, логічно запитати у Штатів, чи не будуть вони противитися уражати цілі в Росії? Очевидно, Києву варто дочекатися "зеленого світла" і вибудовувати нові військові плани", — розповідає експерт Фокусу.

Американське озброєння в Україні для росіян набагато важливіше за європейське і британське. Москва, як каже Краєв, за останні 30 років успішно нав'язала Вашингтону тезу про обов'язок обмежуватися, погрожуючи максимально жорсткою відповіддю.

Проте переговори про використання далекобійного знаряддя українськими військовими далеко не у фінальній точці. У Штатах переважає момент нерішучості: потужним каменем спотикання залишається позиція адміністрації Байдена, що впливає на Пентагон.

Попереду в українських дипломатів — робота з виконавчою владою Штатів, переконаний Краєв. Біля Харківської та Сумської областей зосереджено понад 50 000 російських військових, що становить досить серйозну загрозу для двох регіонів.

Насамперед Заходу варто дозволити удари ракетами ATACMS або іншими ракетами для M142 Himars на відстані понад 50 кілометрів углиб Росії, вважає полковник запасу ЗСУ, військовий експерт Петро Черник. "На Харківщині зробили нехай не великий, але плацдарм.

Головні російські сили перебувають на відстані 50-60 кілометрів від кордону з Україною. Ствольною артилерією їх не дістанеш, вони не дурні — не сидять у наметових містах і не чекають на прильоти дронів.

Росіяни розосередилися по лісах, а засипати ліси можна лише касетними боєприпасами. Дронами по лісах не вдариш", — переконаний фахівець.

На оперативних відстанях за 150-200 кілометрів від кордону можуть розташовуватися мережі аеродромів і вертолітних майданчиків, місця скупчення військової техніки, пункти управління і логістичні залізничні вузли, додав він.

Підійде також і інше озброєння, наприклад, AGM158 JASSM, американська високоточна крилата ракета класу "повітря — поверхня", розроблена корпорацією Lockheed Martin. Снаряд вражає важливі, високозахищені стаціонарні та переміщувані цілі.

Деякі модифікації долітають на 900 кілометрів, додає Черник. "За допомогою AGM158 JASSM ЗСУ могли б вражати будь-які цілі на території РФ. Є бомби класу JADM різних калібрів, що планують, на 110 кілометрів. Проблема в носіях — потрібні літаки", — пояснює аналітик.

У росіян спостерігається якісна перевага в бомбах, які планують і коригуються, оскільки країни Заходу не виробляли їх у такій великій кількості. Французькі AASM Hammer сумісні з літаками Су-24 і МіГ-29, але у Парижа їх небагато, підсумував Черник.

Президент Росії Володимир Путін заявляв про вимушене створення зони безпеки, так званої "санітарної зони" вглиб України від кордонів із РФ для захисту прикордонних територій.

Путін звинувачував Київ у початку наступу окупантів на Харківську область, оскільки ЗСУ обстрілювали прикордонні території, зокрема Бєлгород. "Стріляють прямо по центру міста, по житлових кварталах.

І я говорив публічно, що якщо це триватиме, ми змушені будемо створити зону безпеки, санітарну зону. Ось ми це і робимо", — пояснював він свої дії. Черник звертає увагу на помилку в термінах.

Санітарна зона, або зона безпеки щонайменше у 50 кілометрів для відведення артилерійських систем калібром 100 мм і більше, була прописана в Мінських угодах у разі закінчення війни для двох сторін.

"Тепер Путін придумав розповідь для населення Росії — обіцяє придумати те, що дозволить їм не допустити ударів по їхній території. Більше, ніж пропаганда там нічого немає", — зауважив експерт.

Частина російських військових експертів допускала, що "санітарна зона" вздовж кордону Росії та України може становити від 50 до 500 кілометрів. Відстань нібито залежить від використання далекобійних ракет.

Глава окупаційної адміністрації Запорізької області Євген Балицький говорив, що "санітарна зона" біля кордонів повинна займати мінімум 300 кілометрів. Що з себе представляє "санітарна зона" і яким чином її створюватимуть, не пояснював навіть Володимир Путін.

Нагадаємо, 18 травня ЗСУ вдарили з РСЗВ HIMARS по будівлі окупаційної адміністрації в Скадовську Херсонської області. У результаті постраждали 11 колаборантів, зокрема поліцейські. У США хочуть модернізувати пускові установки M270: їх оснастять новими двигунами потужністю 600 к. с.