Українська аеророзвідка на межі загибелі: чому ЗСУ ризикують залишитися без "далекого зору"

В найближчі місяці аеророзвідка як вид системної діяльності може припинити існування. В розвідувально-ударному контурі оперативно-тактичної глибини ключовим є саме слово "розвідувальний".

Без візуального підтвердження цілі майже ніколи ніхто не вилітатиме на її ураження, а пошук цілі ударним засобом практикується дуже нечасто.

Наразі майже на всій лінії фронту противник розгортає ешелоновану лінію FPV-перехоплювачів, створюючи так звані "кіллзони", які деколи доходять до 15-20 км вглиб противника. Всі розвідувальні борти, які намагаються літати там вдень — із великою вірогідністю збиваються.

Поки що системно не збивають вночі, але це питання часу. Підніматися вище (на 4000, 5000 метрів) теж не дає результату, ворог навчився збивати й там. Вести "секторну розвідку" на більшості напрямків наразі є неможливим.

Є місця на напрямках, де в денний час вже ніхто навіть не намагається піднімати "крила" в небо, розуміючи, що їх зіб'ють, і створюється вакуум для маневрів противника.

Таким є системний результат роботи російського "центру перспективних безпілотних технологій "Рубікон"" і їхніх мобільних вогневих груп. Розвідка ближнього краю, лінії зіткнення — залишиться, її вибити майже неможливо.

Але розвідка оперативно-тактичного рівня поступово тане, і вимагає проривного революційного контррішення.

Якщо його не буде, то разом зі збільшенням масованості застосувань "Рубікона" на напрямках і традиційно поганою осінньою погодою, аеророзвідка припинить свою регулярність.

Які ці рішення можуть бути? Невимушені слухачі кажуть про "мініреби" на дрони-розвідники, систему "ухилянт" (коли при детекції ворожого перехоплювача "крило" різко робить маневри, які зменшують можливість влучання), про польоти на великих висотах.

Це костилі, які будуть легко технологічно контритися. Рішення поки що немає. І знайти це рішення — задача номер один для компаній-виробників та для багатьох військових R&D центрів. Якщо рішення не буде знайдене, у наступній весняній кампанії нам буде дуже складно.

Час для гігантських, дорогих розвідувальних бортів за величезні гроші безапеляційно пройшов. Глибину будуть тягнути "фотольоти", "Лелеки М2", "Гори", "Вектори", "Домахи" та "Шарки-Д".

Нагадаю, що масово використовувати FPV-перехоплювачі проти "крил"-розвідників придумали саме ми, зіштовхнувшись з величезним напливом ворожих "крил" і відсутністю достатньої кількості ЗРК для їхнього збиття. Знайти протидію цьому теж доведеться нам.