Наступне протистояння Росії із Заходом лежить у багатій на ресурси Арктиці, – Bloomberg

Чотири держави, у тому числі Російська Федерація, заявили, що мають розширені права на Хребет Ломоносова – територію, що знаходиться на дні Північного Льодовитого океану. Про це пише Bloomberg.

Арктика є міжнародно-нейтральною зоною, якою керує Арктична рада — головний орган співпраці між вісьмома країнами. Засідання ради припинено з минулого року, оскільки Росія, яка головує до 11 травня, опинилася в ізоляції через агресію проти України.

Хоча ніхто не "володіє" Північним полюсом, країни, землі яких оточують центральну частину Північного Льодовитого океану, вже мають права, що сягають далеко за межі їхньої берегової лінії відповідно до міжнародного права.

Кожна з них вже має юрисдикцію над винятковою економічною зоною, яка не доходить до центральної частини Північного Льодовитого океану.

Тепер Росія, Канада та Данія від імені своєї автономної залежної території Гренландія відстоюють ширші суверенні права на величезну смугу арктичного морського дна, що тягнеться через Північний полюс.

Хребет Ломоносова простягається від Канади та Гренландії до Сибіру, тому Росія, Данія та Канада стверджують, що він є продовженням їхніх континентальних шельфів.

Відповідно до Конвенції ООН з морського права це надасть виняткові суверенні права на природні ресурси на полярному дні та нижче, за межами виняткових економічних зон. Тим часом США не ратифікували Конвенцію ООН, але можливо готують власну заяву, пише видання.

"США десятиліттями збирали дані в Арктиці, і ми постійно чуємо, як можуть з'явитися претензії", — сказала Ребека Пінкус, директор Полярного інституту в Центрі Вілсона, вашингтонському аналітичному центрі.

Зрештою, США розпочнуть бій, вважає вона, хоча б для того, щоб мати можливість контролювати, як використовуються хоча б деякі ресурси.

Як і ці країни, Норвегія подала заявку, підтриману 2009 року незалежним органом, якому доручено розглядати науку, відому як Комісія з кордонів континентального шельфу (CLCS), але вона зупиняється далеко від Північного полюса.

Отримання доступу до потенційно прибуткових ресурсів є однією з основних причин, через які країни подають заявки. Вважається, що арктичне морське дно містить великі запаси викопного палива, металів та найважливіших мінералів.

За останньою оцінкою Геологічної служби США, яка була проведена у 2008 році, за Полярним колом знаходиться близько 90 мільярдів барелів нерозвіданої нафти та понад 47 трильйонів кубічних метрів газу, а також важливі метали та мінерали, необхідні для електрифікації.

Росія, яка вже десять років займається видобутком нафти на шельфі Арктики, у своїй арктичній стратегії зобов'язалася збільшити видобуток на суші та на морі до 2035 року, хоча її найамбіційніші плани відкладено через санкції, зазначає Bloomberg.

Видобуток викопного палива та глибоководний видобуток корисних копалин у тій частині світу, який має вирішальне значення для кліматичного захисту планети, викликає великі суперечки.

Але отримання суверенних прав на офшорні ресурси може бути як із захистом, і з експлуатацією. "Якщо у вас є право на морське дно, ви також маєте право заявити, що розробку цих ресурсів заборонено, — каже Марк Якобсен, доцент Датського королівського оборонного коледжу.

— Справа не тільки в економічній логіці. Це також може бути пов'язане з логікою навколишнього середовища".

Ще у 2007 році, коли Путін наближався до завершення свого другого президентського строку, Росія поставила прапор на морському дні на Північному полюсі, щоб заявити про свої символічні, хоч і не підкріплені законом претензії на вершину планети, нагадує видання.

У лютому CLCS визначила, що значна частина даних, представлених Росією, підтверджується геологічними даними, хоча інші частини вимагають додаткових карт та досліджень. Того ж місяця Росія відповіла роз'ясненнями.

Якщо CLCS погодиться з цим, континентальний шельф Росії у центральній частині Північного Льодовитого океану, мабуть, складатиметься з 516 400 квадратних морських миль (684 000 квадратних миль) — площа, що перевищує територію Лівії, згідно з аналізом Даремського відділу дослідження міжнародних кордонів.

"Це означає, що Росія — єдина з трьох країн з претензіями на перемогу, що хоча б частково збігаються. Зараз у Росії є наратив на їхню користь", — говорить Якобсен. Але це не означає, що Данії та Канаді не пощастило.

Зрештою, CLCS може визначити, що хребет Ломоносова є частиною загального континентального шельфу, а це означає, що всім доведеться ділитися. Зрештою, країнам може знадобитися узгодити кордони між собою або через сторонній суд, пише видання.

Зміни в останній арктичній стратегії Росії, викладені в документі про зовнішню політику, підписаному Путіним 31 березня, виключають посилання на "конструктивну міжнародну співпрацю".

У документі зазначено, що Росія має дати відсіч недружнім державам, які сподіваються мілітаризувати регіон, і встановити тісніші зв'язки співпраці з неарктичними державами, які "проводять конструктивну політику щодо Росії", можливо, маючи на увазі Китай, зазначає видання.

4 квітня Фінляндія стала членом НАТО, якщо до неї приєднається Швеція, то Росія стане єдиною арктичною державою, яка не є членом Альянсу.

Нагадаємо, 24 квітня ЗМІ повідомляли, що Росія продовжує посилювати свої "північні кордони" та розгорнула черговий комплекс радіоелектронної боротьби (РЕБ) в арктичному регіоні.

До кінця року в Арктиці планується встановити 5 комплексів "Резонанс-Н", які здатні перехоплювати гіперзвукові ракети, що мають швидкість 20 махів (24 500 км/год).