Секретна зброя футболу. Вчені виявили, що воротарі відчувають світ інакше, ніж усі інші

Поки світ із захопленням спостерігає за тим, як футбольні воротарі роблять, здавалося б, неможливі сейви, новаторське дослідження показує, що їхня майстерність виходить за межі фізичних можливостей.

Стати успішним воротарем у футболі — це не просто робити приголомшливі сейви, це ще й обробляти інформацію та приймати блискавичні рішення. У новаторському дослідженні вчені виявили, що воротарі сприймають світ і обробляють інформацію інакше, ніж решта з нас, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал.

Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захопливі новини зі світу науки! На відміну від інших футболістів, воротарі повинні приймати тисячі дуже швидких рішень на основі обмеженої або неповної сенсорної інформації, — говорить Майкл Квінн з Дублінського міського університету.

— Це дозволило нам передбачити, що воротарі володіють підвищеною здатністю комбінувати інформацію від різних органів чуття, і цю гіпотезу підтвердили наші результати".

У цьому дослідженні Квінн і його команда попросили 60 учасників реагувати на спалахи світла в парі зі звуковими сигналами. Їхнє завдання полягало в тому, щоб визначити, чи бачили вони один спалах, чи два.

Серед учасників 20 були професійними воротарями, 20 грали на інших позиціях у футболі, а решта 20 не були гравцями аналогічного віку. Результати виявилися неймовірними.

Коли звуки і зображення відбувалися близько один від одного, більшість людей плутали їх, сприймаючи два спалахи замість одного. Цей феномен свідчить про те, що їхній мозок змішував інформацію, яка надходила від очей і вух. Однак воротарі вирізнялися з-поміж інших.

Вони плутали звуки зі зоровими сигналами лише тоді, коли вони відбувалися дуже близько в часі. Непрофесійні футболісти та польові гравці мали ширше "тимчасове вікно зв'язку", тобто їм потрібно було, щоб звуки були набагато ближче, ніж зображення, щоб переплутати їх.

"Ми припускаємо, що ці відмінності випливають з ідіосинкратичної природи воротарської позиції, яка ставить на перше місце здатність воротарів приймати швидкі рішення, часто на основі часткової або неповної сенсорної інформації", — пишуть автори.

Це свідчить про те, що воротарі чудово розрізняють і розставляють пріоритети між різними сенсорними сигналами. Ця здатність допомагає їм залишатися зосередженими, коли вони стикаються з нападниками на галасливих стадіонах.

Дослідження також показало, що воротарі ефективніше обробляють заплутану інформацію та оцінюють час подій. Унікальна природа ролі воротаря, яка вимагає швидкого прийняття рішень на основі часткових або неповних сенсорних даних, ймовірно, пояснює ці відмінності.

Дослідники визнають, що вони не знають, чи є ця навичка результатом лише перебудови мозку протягом усього життя, чи, як сказав провідний автор дослідження доктор Девід Макговерн: "Чи може бути так, що ці відмінності в мультисенсорній обробці відображають вроджену, природну здатність, яка приваблює молодих гравців на воротарську позицію?".

Історія життя Квінна пропонує незвичний погляд на відмінності між воротарями та іншими футболістами. Його батько, Ніл Квінн, свого часу був рекордсменом за кількістю забитих голів у збірній Ірландії, але Майкл став професійним воротарем ще до того, як вивчив психологію.

"Хоча багатьом футболістам і вболівальникам у всьому світі знайома думка, що воротарі просто "відрізняються" від решти, це дослідження, можливо, вперше підтверджує це твердження науковими доказами", — сказав Макговерн.

Команда хоче провести подальші дослідження, щоб з'ясувати, чи гра в захисті, чи в нападі призводить до тонших відмінностей у ментальній обробці гравців. Існує також питання, де ці навички можуть бути найкраще застосовані, коли прийде час воротарям виходити на пенсію.