Натиснути Індією на Китай: у чому сенс загострення в Азії та чи буде велика війна

Продовжуючи тему асиметричного протистояння між США і Китаєм, можна сказати, що наразі максимально "зручна" (якщо так можна висловитися) локація для двох сторін — це Індія і Пакистан.

Зауважу, що йдеться поки що не про війну, а саме про протистояння, тобто зростання геополітичної напруженості в регіоні. Таке протистояння — це послаблення Індії як економічної альтернативи Китаю.

Якраз днями компанія Apple заявила про перенесення всіх своїх виробництв з Китаю до Індії, на що підуть роки. А це десятки мільярдів доларів інвестицій і сотні тисяч робочих місць (з урахуванням пов'язаних виробництв).

Геополітична нестабільність Індії може загальмувати ці плани або навіть поставити їх на стоп. У Китаю в цій моделі асиметричного протистояння зі США є і свої витрати.

Це і загроза південному маршруту Нового шовкового шляху (морському і сухопутному), і шкода китайським інвестиціям у пакистано-китайський торговельно-економічний коридор.

Але профіт Китаю у вигляді ослаблення Індії тут переважує всі витрати, бо формує паназіатську безальтернативність Піднебесної. Для США посилення Індії розглядається як азіатська противага Китаю, балансир для китайського домінування в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Індійський "Шлях спецій" проти китайського Нового шовкового шляху. Хоча навіть непряма підтримка Делі з боку Вашингтона може різко загострити відносини Америки з Пакистаном, але ж ця країна — союзник США поза НАТО.

Для РФ це протистояння невигідне, оскільки Москва зараз намагається зближуватися як з Пекіном, так і з Делі. ***** Тут важливо розуміти, що великої війни між Індією і Пакистаном, найімовірніше, не буде.

І Індія, і Пакистан володіють ядерною зброєю і ракетами — засобами доставки. Етимологія найменувань тут вкрай важлива. Індія назвала свою ракету-носій "Агні". Агні — це в індуїзмі Бог вогню і жертовного багаття. Тобто явний натяк на знищення противника "під корінь".

У Пакистану ракета-носій — "Шахін", тобто сокіл, хижий птах. Тут алюзія на атаку стратегічних цілей противника. Суть зрозуміла: Індія може знищити Пакистан, але Пакистан не може знищити Індію, зате здатний зруйнувати його стратегічні центри.

До появи у країн ядерної зброї між ними відбувалися кровопролитні війни, в яких гинули сотні тисяч людей. Під час третьої індо-пакистанської війни в 70-х роках Пакистан втратив свою провінцію Східна Бенгалія, яка стала республікою Бангладеш.

Тому йдеться поки що про прикордонний конфлікт і загострення відносин. Ядерна зброя стримає країни від взаємного знищення. Тим паче, у ядерній доктрині Пакистану є опція завдання ударів ядерною зброєю по. . .

своїй території (у разі її захоплення індійськими військами, які мають конвенційну перевагу). Тому Індії немає сенсу заходити на територію Пакистану — тоді точно можна отримати удар тактичним ядерним зарядом і звинувачувати не буде кого.

Пакистан не може перемогти конвенційно Індію, хіба що спробує захопити гідротехнічні споруди на Індії або зайти до Кашміру (хоч імовірність низька, але не близько нульова). З іншого боку — така нестабільність ідеальна для руйнування глобальних логістичних проєктів.