Війна — справа молодих: чи будуть масово забирати на війну з 18 років

Військові вважають, що лави ЗСУ потрібно поповнювати молодими бійцями з 18 років, зокрема студентами, багато з яких підлягають мобілізації тільки на добровільній основі. Фокус з'ясував, чи погодиться влада змінити підхід до призову.

Командир 1-го штурмового батальйону 3 ОШБр Петро Горбатенко вважає, що в Україні потрібно проводити ширшу мобілізацію і відправляти в армію студентів 18-20 років, які за законом мають право на відстрочку.

"Нам потрібно мобілізовувати, за всієї поваги, не старих дідів — вони ще не старі, 50-річні, але коли доходить до бойових дій, вони вже схожі на людей похилого віку, тому що в них купа хронічних захворювань на той час. Треба мобілізовувати 20-річних, 18-річних.

У чому проблема, що вони студенти? Ну і що? Студенти не повинні воювати? Повинні. Вони підходять? Підходять. Вони що, не вміють, не готові, не народжені для війни? Усі не народжені. Питання в підході до підготовки", — заявив Горбатенко в інтерв'ю журналістці Наталії Мосейчук.

Тема зниження граничного віку для військовозобов'язаних дедалі частіше обговорюється як серед військових, так і цивільних.

Згідно із законом чоловіків до 27 років, які не служили в армії і не проходили військову кафедру, можуть забрати до лав ЗСУ тільки на добровільній основі. У студентів очного навчання в цьому віці також є право на відстрочку.

На думку експертів, деякі підрозділи справді потребують більш молодих воїнів, які не тільки фізично витриваліші за старших товаришів, а й легше навчаються нових технологій.

Так, наприклад, член комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, нардеп Сергій Рахманін говорив, що молодому поколінню військовослужбовців простіше розібратися з управлінням безпілотниками. "Активно використовуються БПЛА.

Військові активно використовують комп'ютерні програми. Це вимагає певних навичок", — говорив Рахманін. З цієї причини в травні парламент проголосував закон про зниження граничного віку для мобілізації з 27 до 25 років для тих, хто не має військового звання.

Однак президент так і не підписав документ, зміни не набули чинності. Юристи зазначають, що в Україні є військовий облік призовників, військовозобов'язаних і резервістів. Особи, яким виповнюється 17 років, приписуються до призовних дільниць.

У 18 років вони потрапляють у категорію призовників. А після досягнення 27 років — у категорію військовозобов'язаних. За словами адвоката АО "Бачинський і партнери" Максима Дзиковського, під час дії воєнного стану строкову службу заборонили.

Частина чоловічого населення до 27 років є призовниками, яких можуть мобілізувати тільки на добровільній основі. "В Україні є призовники з 18 до 27 років, які підлягають строковій службі, і є — військовозобов'язані.

Ті, хто проходять строкову службу або в кого під час навчання була військова кафедра, отримують звання і підлягають мобілізації у воєнний час. Ті, хто не мають звання — призовники до 27 років — підлягають строковій службі.

Поки не підписано відповідний закон, особи до 27 років без військового звання не підлягають примусовій мобілізації", — каже Фокусу Дзиковський. За словами експерта, влада могла б посилити мобілізацію і без зниження граничного віку військовозобов'язаних.

Для цього достатньо прибрати строкову службу і зробити всіх осіб, які досягли 18 років, військовозобов'язаними. "Можна піти таким шляхом: строкову службу прибрати, зробити контрактну армію і залишити мобілізацію. Тоді можна мобілізувати всіх із 18 років.

Зокрема тих, у кого немає військового звання", — додає Дзиковський. За словами полковника запасу ЗСУ Олега Жданова, одна з основних причин, чому влада не готова посилити мобілізацію — соціальне невдоволення, якого намагаються уникнути. "Війна — справа молодих.

І судячи з ситуації на фронті, потрібно призивати молодь. За європейськими мірками 50 років — це середній вік, старший починається після 70. Але на війні, з точки зору фізичної підготовки, 50-річні та 20-річні бійці відрізняються.

Мало хто зберігає хорошу фізичну форму у віці від 50 років", — каже Фокусу Жданов. На думку експерта, влада поки що не готова йти на радикальні методи, які в перспективі можуть вплинути на її рейтинг.

"Я думаю, із самого початку вікова межа була потрібна, щоб менше дратувати суспільство. На першому етапі війни було достатньо добровольців. Можливо, влада не розраховувала на довгу війну. Тепер усім зрозуміло, що вік знизять, ми нікуди від цього не дінемося.

Або програємо війну, або будемо розширювати мобілізацію", — вважає Жданов. Співрозмовник Фокуса додає, що, незважаючи на війну, яка триває, в Україні не займаються активним патріотичним вихованням, що погано позначається на результатах мобілізації.

"Де у нас повноцінна роз'яснювальна робота з суспільством? Ми не можемо вирішити проблему з потоковою мобілізацією. Влада робить кроки, але вони ні до чого не приводять. Чим закінчилася історія з військкоматами? Нічим.

А з ухильниками, які платили гроші, щоб не йти на війну — нічим. Влада знає, що весь гнів буде спрямований на них, якщо посилити мобілізацію — буде падіння рейтингів, невдоволення суспільство, і вони на це не йдуть", — додає експерт.

Фокус раніше писав, що у Верховній Раді готують законопроєкт, яким пропонують запровадити додаткові підстави для звільнення військовослужбовців, змінити перелік тих, хто має право на відстрочку.