Звільнений військовополонений розповів, як росіяни ховають злочини від Червоного хреста

By Natali Moss

Поширити: Воїн Остап Жидачевський розповів, що у полоні доводилось терпіти знущання, про які не можна було розповісти. За кілька років у СІЗО, де його тримали, лише одного разу завітали правозахисники, і «підготовку» українців до цього почали аж за тиждень.

Про це звільнений з полону "азовець" Остап Жидачевський повідомив "Слідство. Інфо" 10 червня. Жидачевського тримали у СІЗО №2 міста Камишин. За декілька років туди до українських військовополонених лише один раз приїжджали представники Червоного Хреста та правозахисники.

Проте російський прокурор з області відвідував їх майже кожного тижня. Однак візити були безрезультатними для українців — про регулярні катування повідомили не вдавалось.

П’ятьох військовополонених, які мали сліди справжнього ставлення росіян на обличчі, наглядачі зачиняли в окремій камері, куди нікого не пускали. "Перед візитом Червоного Хреста нас цілий тиждень до цього готували. Нам побілили стіни в камері, видали шторки в туалет, труси.

У кожну камеру по одній книзі занесли та грі, щоправда, потім це все забрали. Наглядачі розказали нам, як ми маємо ходити. Що тепер "Слава Росії!" ніхто не кричить, гімн Росії ніхто не співає", — згадав Жидачевський.

Тюремники знали, що представники "Червоного Хреста" запропонують написати листи близьким. Однак військовополоненим пригрозили, щоб на це погодились лише двоє з камери. Українцям доводилось відмовлятись від зв’язку з рідними, щоб уникнути наслідків.

"Зайшли до нас у камеру представники Червоного Хреста і кажуть: "Зараз у вас є змога написати лист додому". А там ще ціла "коаліція" з ними зайшла: якісь генерали, полковники, наглядачі.

І всі ж полонені відмовляються писати листа, а один з російських військових з насмішкою каже: "Та напишіть ви вже звісточку додому, чого ж ви".

Написав тільки я і ще один військовополонений, зателефонували врешті нашим рідним правозахисники та доставили листа", — розповів звільнений з полону захисник.

"Азовці" поділились, що у СІЗО №2 міста Камишин українців били по кістках, ламали їм ноги, катували електрошокером після лазні. Насильство було регулярним, щонайменше п’ятеро полонених загинули: хтось — від тортур, а хтось — через відмову у медичній допомозі.

Були численні випадки, коли у неволі українці хворіли на туберкульоз, але їх ніхто не лікував. Нагадаємо, 9 червня Україна й Росія почали обмін у кілька етапів, який триватиме найближчими днями.

Додому повернулись поранені та важкопоранені військові, а також молодші за 25 років. Серед них — воїни ЗСУ, ДПСУ, НГУ, ТРО, захисники Маріуполя. Більшість зі звільнених військових перебували у полоні ще з 2022 року.

Адвокат Микола Полозов розповів росЗМІ, що у РФ створили мережу секретних таборів для українських військовополонених, про які навіть за запитом не надають жодних даних. Скільки українців там тримають, невідомо, але люди там перебувають у нелюдських умовах.