Війна двох наддержав: як США готується протистояти Китаю

Пекін ясно дав зрозуміти, що прагнутиме розширити свою владу в Азії, від мілітаризації безлюдних скель у Тихому океані до домагань на суверенітет над міжнародними водами.

І все це починається з Тайваню, куди президент Сі Цзіньпін наказав китайським військовим бути готовими вторгнутися до 2027 року. І неважливо, хто здобуде перемогу на президентських виборах у США — Пентагон готується воювати з Китаєм. Про це пише The Times.

Рано вранці цього місяця 864 десантники занурилися в транспортні літаки C-17 на базі на Алясці й вилетіли на навчання "Велика війна" між трьома вулканічними горами Великого острова Гаваїв. Тільки 492 вдалося.

У деяких C-17 виникли проблеми з дверима, а іншим довелося приземлитися завчасно. Кілька парашутистів, яким вдалося це зробити, вивихнули щиколотки або отримали черепно-мозкову травму. А один — 19-річний рядовий — почав швидко падати, коли його парашут не розкрився.

Однак падіння рядового другого класу Еріка Партиди з висоти 365 метрів також стало суворою перевіркою реальності, оскільки армія США має трансформуватися для війни з Китаєм. Пентагон називає це війною великих держав.

І це буде війною ядерних наддержав, з можливим залученням інших ядерних супротивників, включно з Північною Кореєю і Росією. І США зазнає величезних втрат. Така війна вестиметься на землі, на морі, в повітрі та в космосі. Тож армія тренується саме для цього.

Колишній президент Дональд Дж. Трамп і віцепрезидент Камала Гарріс виклали абсолютно різні підходи до війни Росії в Україні. Очікується, що їхні підходи до заворушень на Близькому Сході також відрізнятимуться, принаймні риторично.

Тепер, коли шанси війни з Китаєм зростають, велика і неповоротка армія США намагається трансформуватися після двох десятиліть боротьби з тероризмом в Афганістані та на Близькому Сході.

На відміну від Талібану або інших повстанців, у Китаю будуть супутники, які зможуть бачити формування військ з неба. Армія повинна, по суті, навчитися літати під радаром.

Щоб перевірити здатність армії швидко розгортатися і вести бойові дії на островах Тихого океану, солдати 25-ї піхотної дивізії разом з японськими, австралійськими, індонезійськими та іншими військами союзників спускалися по мотузках у ущелини в джунглях, а потім робили підйоми по горах, навантажені спорядженням.

Приблизно за 28 миль від Перл-Гарбора екіпажі армійських транспортних кораблів відпрацьовували різні способи розвантаження військової техніки і військ, які їм знадобляться в разі війни на Тихому океані.

А недалеко від північного узбережжя Оаху солдати працювали над маскуванням багатоцільового пункту управління і контролю, оснащеного комп'ютерними станціями з великими екранами, так, щоб його було майже не відрізнити від темно-зеленого лісу.

Хоча Тайвань має власну оборону, військові експерти кажуть, що важко уявити, як острів зможе відбити китайське вторгнення без допомоги США. Тож, хто б не був президентом США, він не зможе залишитися осторонь, якщо Сполучені Штати хочуть зберегти своє панування.

"Я вважаю, що успішне вторгнення Китаю на Тайвань викличе величезний резонанс у всьому регіоні.

Китай, найімовірніше, стане домінуючою військовою силою в регіоні, а не Сполучені Штати, і це спричинить низку наслідків другого і третього порядку", — сказав Сет Джонс, старший віце-президент Центру стратегічних і міжнародних досліджень.

Наприклад, тихоокеанські союзники Америки можуть втратити віру в стримування США і спробувати укласти угоди про безпеку з Китаєм. Японія і Південна Корея — обидві договірні союзники США — можуть приєднатися до ядерного клубу, щоб захистити себе від Китаю.

Під час Другої світової війни, коли острів називався Формоза і був окупований Японією, Об'єднаний комітет начальників штабів розробив операцію "Козуей" — план вторгнення, який дав би Сполученим Штатам базу ближче до Японії, з якої можна було б атакувати.

Генерал Дуглас Макартур виступав проти вторгнення на Тайвань, вважаючи його занадто ризикованим; це означало б перетин спірного моря для битви на складній місцевості проти добре захищеної армії.

Військові планувальники заявили, що десантна операція на острові була б набагато складнішою, ніж висадка в Нормандії в день "Д".

"Перше, що вам потрібно зробити, це сформувати сили вторгнення, які будуть досить великими, щоб висадитися на острові, що має підготовлену оборону.

Вам потрібно перетнути 160 км Тайванської протоки, і ви робите це на великих транспортних суднах, які дуже вразливі під час цього переходу", — сказав в інтерв'ю генерал-майор Джеффрі А. ВанАнтверп, директор операцій Тихоокеанського командування армії.

Китай, найімовірніше, буде використовувати легкі десантні судна, щоб спробувати захопити плацдарм на Тайвані, але цим суднам доведеться пробиратися через сильно заміновані води.

І хоча повітряні десантні сили, ймовірно, спробують націлитися на інфраструктуру, зрештою немає життєздатного способу захопити такий великий острів, як Тайвань, з його власною обороною і 23 мільйонами людей, без розміщення солдатів на суходолі, які мають прибути морем.

"Ви не зможете зробити це, не перекинувши через протоки великий десант на кораблях. Іншого шляху немає", — сказав генерал ВанАнтверп. Тож Китай працює над цим.

Китайські військові планувальники перепрофілювали цивільні пороми для перевезення військ і техніки через протоку і працюють над будівництвом плавучих пірсів, кажуть у Пентагоні.

Пентагон не став вдаватися в подробиці про те, як американські інструктори допомагають Тайваню будувати оборону. Але дали зрозуміти китайцям, що висадка десанту на Тайвань обернеться для них ризиком.

Там також заявляють, що спільні навчання з тихоокеанськими партнерами покажуть китайським військовим усі можливості, якими володіють і які можуть задіяти Сполучені Штати.

Пришвартований у Перл-Гарборі корабель армії США "Генерал-майор Роберт Смоллс" матиме вирішальне значення для доставки армії на Тихоокеанський театр військових дій.

Корабель, який нещодавно прибув із Норфолка, штат Вірджинія, через Панамський канал для навчань, може сам причалювати до берега, вивантажуючи 900 тонн транспортних засобів і вантажів — а за необхідності і війська — на острови.

Американські ВПС не можуть встановити перевагу в повітрі над усім Тихим океаном, але вони можуть відкрити коридори, які армія називає "внутрішніми лініями" для безперешкодного руху, скажімо, між Філіппінами та іншими островами.

Сполучені Штати вже мають деякі війська на місці — близько 54 000 в Японії, 25 000 у Південній Кореї і набагато меншу кількість на Філіппінах.

Навчання на Гаваях, які закінчилися в середині жовтня, були розроблені для відтворення умов, які можуть очікувати війська у війні з Китаєм. Зникли пустельні пісочні камуфляжі, які стали обов'язковими під час воєн в Афганістані та Іраку.

Війська на Гаваях носили камуфляж для джунглів і розфарбовували обличчя. Війська працювали над новими маневрами, які перейняли в українських військових, що воюють із РФ.

Вони спілкувалися один з одним без використання армійських супутників, тож противник не міг перехопити їхні розмови. І пересувалися невеликими групами на військових машинах, які також були надані і ЗСУ.

"Це дуже важливо — мати можливість відправити особовий склад роти, а це близько 130 осіб, на цих транспортних засобах кількома маршрутами, а потім у певній точці об'єднати їх для атаки супротивника, а потім розійтися в різних напрямках", — сказав генерал-майор Маркус Еванс, командувач 25-ї піхотної дивізії.

Журналісти зазначають, що війна з Китаєм буде одним із наймасштабніших випробувань для американської армії.

Американські солдати не просто постраждають у війні великих держав, на них чекає загибель, до того ж у таких кількостях, які, можливо, перевершать втрати в найсмертоносніших конфліктах Америки.