В очікуванні жертв та руйнувань. Що потрібно, щоб НАТО відповіло на провокації Путіна

Росія продовжує провокувати країни-члени НАТО на збройний конфлікт. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну російські ракети тричі залітали в повітряний простір Польщі, а дрони-камікадзе — на територію Румунії.

Фокус дізнавався, чому досі не працює правило колективної безпеки Альянсу. В листопаді 2022 року пролунали вибухи у Люблінському воєводстві, поблизу села Пшеводув, поруч з українським кордоном.

Тоді від вибуху, що збігся в часі з російською повітряною атакою на Україну, загинуло двоє поляків. На місці події було знайдено залишки ракети радянського виробництва, яка фактично могла бути на озброєнні у РФ та України.

За фактом інциденту влада Польщі оголосила, що запускає в дію статтю 4 Північноатлантичного договору, тобто початок консультацій у разі загрози. Подальшого розвитку не було. У квітні 2023 року в лісі, поблизу польського міста Бидгощ, було знайдено крилату ракету Х-55.

Варто зазначити, що Україна не має такого озброєння, тому версія про український слід цього разу неможлива. В цій ситуації цікаво те, що місто Бидгощ має неофіційний статус "східної столиці" НАТО.

Саме тут розташовано Центр бойової підготовки (Joint Force Training Centre) офіцерів країн-членів Альянсу.

Також тут щороку проводять багатонаціональні навчання Coalition Warrior Interoperability eXercise з напрацювання взаємосумісності, проведення випробувань нових технологій телекомунікацій, кіберзахисту та інших технічних рішень і відповідних операційних сценаріїв їхнього бойового застосування.

Бидгощ має міжнародний аеропорт, який також використовується військовими, та авіаційний завод, що раніше використовувався для ремонту військових літаків. Наразі відомо лише про його обслуговування комерційної авіації та гелікоптерів.

29 грудня минулого року військове командування Польщі повідомило про фіксування на радарах невідомої цілі, що залетіла на територію країни, а потім повернулася в український повітряний простір. За часом це було саме під час чергової російської ракетної атаки.

Примітно, що ціль фіксувалася в Люблінському воєводстві, як і в листопаді 2022 року. Того ж дня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг провів телефонну розмову з президентом Польщі Анджеєм Дудою щодо цього інциденту.

Вже традиційно для представників Альянсу, було виражено занепокоєння та солідарність. "НАТО солідарна з нашим шановним союзником, стежить за ситуацією, і ми будемо підтримувати контакт у міру встановлення фактів.

НАТО зберігає пильність", — написав Столтенберг в X (колишній Twitter). Польща — не єдиний західний сусід України, кому дістається від російського повітряного терору. У вересні російські "Шахеди" атакували румунські прикордонні села на березі Дунаю.

Влада Румунії лише на пʼятий день визнала факт атаки та запропонувала місцевим мешканцям укриття. Згодом заступник генерального секретаря Альянсу Мірча Джоане висловив думку, що немає ознак того, що РФ умисно атакувала територію Румунії.

Він також зазначив, що небезпеки для країни немає. Тобто в НАТО не планують навіть починати консультації щодо використання 5 статті. Жодного подібного інциденту не було зафіксовано на територіях Угорщини та Словаччини, що також мають спільний кордон з Україною.

Можна припустити, що це повʼязано з відмовою їхніх національних урядів надавати військову підтримку Києву.

На думку військового аналітика Петра Черника, відсутність атак на територію цих країн пояснюється союзницькими відносинами премʼєрів Фіцо та Орбана з президентом РФ Володимиром Путіним. "Вони союзники Кремля, тому там нічого не відбувається", — говорить він Фокусу.

Польща та Румунія мають розвинену транспортну інфраструктуру, логістичні склади, що використовуються для потреб України, з Угорщиною та Словаччиною такої взаємодії немає.

З кожною новою заявою НАТО про занепокоєння та солідарність, вони все більше набувають ознак комічності. Адже саме НАТО багато років Холодної війни мало імідж войовничої організації, готової дати відсіч будь-яким збройним погрозам в бік своїх учасників.

Дійсно, принцип колективної оборони зафіксований в статі 5 Вашингтонського договору (Північноатлантичний договір), проте він не активується автоматично.

Для цього повинна зібратися Атлантична Рада й визначити, що цей інцидент був навмисним актом збройної агресії проти країни-члена Альянсу. Надалі держави-члени Альянсу можуть надавати будь-яку допомогу, яку вважають за доцільне відповідно до обставин.

Це обов’язок кожної окремої країни, і кожна країна вирішуватиме, яку саме допомогу вона вважає за доцільне надати в кожному конкретному випадку. Тобто прямої норми про військове протистояння всіх учасників НАТО немає.

"Для того, щоб НАТО дійсно відреагувало, потрібен справжній акт збройної агресії проти країни-члена. Це може бути, наприклад, вторгнення озброєних солдатів, атака авіації чи безпосередня ракетна атака.

У разі, коли це заліт ракети на територію та й не зрозуміло, була вона чи не була, не варто чекати якихось дій. Росія провокує, таких випадків дуже багато — порушення повітряного простору, польоти на вкрай низьких висотах, провокативні дії в морі.

Якби на кожну з них реагували в Альянсі, то Третя світова війна вже б давно палала", — пояснює Фокусу військовий експерт Павло Нарожний. За словами Петра Черника, наразі Кремль перевіряє Європу та НАТО, як далеко він може зайти у своїх провокаціях та де є край дозволеного.

Саме тому подібні інциденти будуть продовжуватися, а Альянс і надалі робитиме політичні заяви про солідарність та підтримку. На думку Павла Нарожного, наразі країни НАТО змінюють свої підходи в питанні національної оборони з врахуванням загрози з боку РФ.

Для прикладу, Польща почала залучати свою винищувальну авіацію до патрулювання повітряного простору під час ракетної небезпеки для України. "Польське командування більш детально слідкує за ситуацією, за даними РЛС, та почало підіймати F-16.

Наразі вже не стоїть питання в економії, для розуміння — одна година польоту F-16 коштує приблизно 40 тис. доларів США. Але тригерити "пʼяту статтю" Договору НАТО ніхто зараз не буде, має відбутися дійсно акт збройної агресії.

Для прикладу, в Латвії розміщується багатонаціональний батальйон НАТО, щоб у разі російського вторгнення, про яке попереджають аналітики, втрати були у всіх країн", — коментує експерт.

Нагадаємо, під час повітряної атаки РФ на територію України 2 січня польське командування підіймало по тривозі одразу чотири винищувачі F-16 та авіазаправник. Вильоти відбулися з авіабаз Ласк та Кшесіни.

Варто уточнити, що штатне озброєння F-16 дає можливість знешкоджувати крилаті ракети, але не балістичні. 3 січня НАТО оголосило, що допоможе закупити до тисячі ракет для комплексів Patriot європейських членів Альянсу.

Відомо, що в цю групу увійдуть Німеччина, Нідерланди, Румунія та Іспанія. Чи буде щось передано Україні, наразі не повідомляється. Нагадаємо, Фокус вже розповідав, що на збиття однієї цілі Patriot використовує дві ракети, а вартість однієї — майже три мільйони доларів США.