Розпад Росії. Кому дістанеться її нафта й газ

Ми . Ми з України З першого дня війни Фокус ні на хвилину не припиняв роботу. Наша команда вважає своїм обов'язком інформувати читача про те, що відбувається, збирати й аналізувати факти, протистояти ворожій пропаганді.

Сьогодні Фокус потребує вашої підтримки, щоб продовжувати свою місію. Дякуємо за те, що ви з нами. "Форум Вільних Народів Росії", який проходив у Празі 22-24 липня 2022 року, наприклад, називає 19 потенційних кандидатів на постросійський суверенітет.

Їх може виявитися більше чи менше, а сам процес, імовірно, розтягнеться на багато років, але щось подібне, напевно, відбуватиметься, і передумови до цих процесів закладаються вже зараз.

Найцікавішим, на мій погляд, є доля регіону, який нині називається Ямало-Ненецьким округом, де зосереджено приблизно 80% видобутку всього російського газу (а це 1/5 світового видобутку!), а також 6% усієї нафти й 77% газового конденсату.

Не варто навіть говорити про те, що цей неймовірно багатий на природні ресурси регіон отримує якісь жалюгідні крихти з панського столу, які скидає йому Москва, тоді як його корінні народи живуть у середньовічній бідності.

Яке відношення має Москва — а по суті сучасна імперська реінкарнація Московії — до земель і надр, що належать абсолютно реальним (а не вигаданим, як "народи ДНР/ЛНР"), народам Півночі, серед яких ненці, ханти, комі, селькупи? Чому все те, що за довгі роки створювали та заради чого несли такі колосальні жертви народи всього Радянського Союзу, і серед них, до речі, величезний (якщо не головний!) внесок, який зробили для освоєння цього регіону вчені, інженери та робітники з України, чому все це залишилося під контролем Москви, яка влаштувала ще й потім тотальний газовий і нафтовий шантаж колишніх радянських республік, а також усієї Європи? На якій підставі та на правах кого: колишнього союзного центру? З якого це дива?! Давайте називати речі своїми іменами: все це було присвоєно на правах метрополії стосовно своїх колоній і територій, що залишилися під контролем після розвалу, спочатку російської імперії в 1917 році, а потім СРСР у 1991-му.

Україні вже зараз слід ретельно придивлятися до тих процесів, які розгортатимуться на постросійському просторі.

І не лише придивлятися, а брати в цьому найактивнішу участь — керівний кремлівський режим сам відкрив цю скриньку Пандори, розв'язавши не лише руки Україні та Заходу, а й створивши виключно внутрішні передумови та запустивши внутрішні причинно-наслідкові зв'язки подальшого розпаду імперії.

І зараз це навіть не питання вигод чи бажань України, пов'язаних із перемогою у війні, а необхідність бути підготовленими (у тому числі морально) до зіткнення з новою реальністю, що неминуче насувається. Тепер про кумедне.

Україна, маючи колосальний досвід як найбільшого транзитера, так і найбільшого споживача газу, цілком могла б у майбутньому надавати цінні послуги новоствореним "народним республікам" з усіх питань транзиту й укладання контрактів.

Інтрига полягає в тому, хто підпише перший прямий газовий контракт.