Сильна армія, слабка Росія, вільне життя: якою буде Україна за 10 років

Журналіст та волонтер Петро Шуклінов чітко уявляє, якою має стати Україна через 10 років. Він упевнений: це буде переможна нація воїнів, вільних бізнесменів і впевнених у собі людей, яка увіллє свіжу кров до Європи, що втратила рішучість і відвагу.

Розкажу вам про Україну через 10 років. Бо ви багато варитесь в негативі. І, схоже, втратили фокус. Це небезпечно. Отже, наша мета — сильна, безпечна та процвітаюча країна вільних людей. Максимально просто. Але для цього треба багато робити. І вірити в те, що робиш.

Навіть якщо здається, що зараз йти далі неможливо, складно, боляче, спекотно, немає коли думати про це і так далі. Треба думати про це. Треба фокусуватись. І діяти. По-перше, за наступні десять років ветерани та армія стануть ключовим соціальним інститутом країни.

Служба стане обов'язковою для всіх чоловіків. Відсутність статусу впливатиме на перспективи в політиці, бізнесі тощо. Велетенські суми донатів (окремо від податків) — те, що може бути заміною службі. Але мати зброю і вміти володіти нею — обов'язковий скіл кожного чоловіка.

Україна стане суспільством воїнів. Український солдат та його військовий досвід будуть на вагу золота. Центуріони Європи. З ключовою роллю у всіх майбутніх воєнних конфліктах і військових місіях Західного світу.

По-друге, зруйнована класична економіка (це вже факт), яка багато років була пов'язана з Росією, змусить бізнесменів переосмислити роботу. Тож український експорт, змушений до креативу, матиме сильну конкурентну перевагу. Як в спорті: кому більше треба — той і перемагає.

Український бізнес в стресових умовах змушений змінюватись і боротись за місце на західних ринках. Наше завдання і завдання влади в тому, щоб максимально допомогти бізнесу, розв'язати йому руки і не заважати. Повна свобода для бізнесу.

Це мета, яка має бути реалізована в наступні 10 років. По-третє, наступний політичний цикл має привести до влади військових та волонтерів. Саме вони будуть відбудовувати країну. Але саме на них випаде найважчий час.

Цілком ймовірно, що важкі післявоєнні реформи будуть непопулярні та призведуть до швидкого розчарування у вчорашніх героях. Після війни завжди наступає важкий час. Україна не буде винятком. Але зміна політичних еліт має відбутись обов'язково.

Як колись відпали комуністи — так має відпасти все, що уособлює корупцію та старі часи. По-четверте, наше завдання — стати членом Європейського Союзу та НАТО. Ми не маємо забувати про це. Маємо постійно фокусувати ціль і добиватись результатів.

В наступні 10 років Україна має приєднатись до обох Альянсів і зайняти своє місце як рівна серед рівних. Змінити обидва Альянси зсередини. Ми несемо військовий досвід. Ми несемо нову кров. Ми несемо новий бізнес.

Ми несемо новий погляд на європейський проєкт — сильний і впливовий. Україна — велика додана вартість для НАТО та ЄС. Ми маємо не просто перемогти Вісь зла, а повернути світовий порядок на місце. Повернути Європі впевненість у собі. Ну і п'яте.

Існування Росії (в тих чи інших кордонах) завжди буде для нас екзистенційною загрозою. Тому поразка Росії у війні зараз, а також поразка Росії в майбутньому на всіх треках (торговому, дипломатичному, внутрішньосуспільному) — постійне завдання для всіх наступних поколінь.

Не буде "як колись". Бо раніше було так само. Не тіште себе думкою, що "війна закінчиться". Вона буде лише змінюватись. Поки існує Росія, поки вона має партнерів чи стабільну економіку — не може бути безпечного простору для України.

Сильна Росія завжди захоче повернутись до часів імперії. А отже, прийде з військами до нас знову. Тому Росія має бути слабкою і недієздатною. Завдання України — робити все можливе, щоб екзистенційна загроза зникла або щонайменше була постійно слабкою. Отже, змінюйтесь.

Не очікуйте змін від інших — дійте першими. Розбудовуйте бізнес — мікробізнес, маленький, середній, великий. Йдіть в політику. Качайте професійні скіли. Займайтесь своїм тілом. Займайтесь саморозвитком. Не сидіть і не чекайте.

Все треба робити прямо зараз, а не ставити життя на паузу. Життя не зупинилось. Змінились обставини. Налаштуйте власний фокус. І йдемо далі. Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції.